Особливості функціонування системи гемостазу у людей, що мають різну концентрацію анти-Ковідних антитіл

Метою дисертаційної роботи було проаналізувати функціонування системи гемостазу у людей, які перехворіли на COVID19 та мають в кровотоці різну концентрацію антиКовідних антитіл
У вступі до дисертаційної роботи визначено мету та завдання даного дослідження, обґрунтовано актуальність обраної теми, охарактеризовано предмет та об’єкт дослідження, перелічено методи, які використовувались для досягнення мети роботи. Окрім цього, у даному розділі роботи окреслено аспекти дослідження, що визначають його наукову новизну, а також зазначено основні результати роботи та перспективні напрямки їх практичного використання. Наведено дані щодо апробації результатів, отриманих в ході роботи та виділено особистий внесок здобувача у представлених наукових працях.
Перший розділ роботи містить огляд актуального наукового доробку, присвяченого тематиці дослідження. Так, у ньому розглянуті розлади системи гемостазу, які виникають у патогенезі COVID19, описано гострий респіраторний дистрессиндром під час перебігу COVID19, детально охарактеризовано функціонування системи гемостазу при COVID19. Розглянуто результати досліджень, які характеризують динаміку змін антитіл до SARSCoV2 під час інфікування даним вірусом та одужання від COVID 19, а також експериментів, у яких вивчались гематологічні та біохімічні показники у пацієнтів після одужання від COVID.
Другий розділ роботи присвячений характеристиці дослідних груп донорів, детальному опису методологій проведення досліджень та матеріалів, що були використані.
Третій розділ включає результати досліджень та їх обговорення і складається із чотирьох блоків. Кожний блок присвячений вивченню певної ланки систему гемостазу. Так, у першому блоці проводиться аналіз ключових параметрів системи зсідання плазми крові у людей, що перехворіли на COVID19 і мають різну концентрацію антиКовідних антитіл в крові. Розглядаються наступні параметри: активований частковий тромбопластиновий час, тромбіновий час, досліджуються концентрації та активність таких параметрів, як антитромбін ІІІ, протеїн С, також проводиться аналіз концентрації трансмембранного рецептору тромбіну тромбомодуліну. В другому блоці наведена оцінка вмісту молекул фібриногенового походження в плазмі крові людей після перенесеної коронавірусної хвороби та мають різну концентрацію антиКовідних антитіл в крові. Детально досліджуються параметри системи гемостазу, які безпосередньо впливають на перетворення фібриногену в фібрин у присутності антиCoV2 IgG в крові. Також надано результати кількісного та якісного аналізів вмісту розчинних фібринмономерних комплексів, які були отримані з плазми крові донорів, та дослідження концентрації маркера фібринолізу Dдимеру. В третьому блоці аналізується функціонування протромбінової складової системи зсідання крові людей, які перехворіли на COVID19 та мають різну концентрацію антиCoV2 IgG.
Проведено визначення показника зовнішнього каскаду згортання плазми протромбінового часу, розраховане міжнародне нормалізоване відношення, досліджено потенційну активність та вміст протромбіну в досліджуваних групах. Наведена оцінка та характеристика якісного складу фракції вітамін К залежних білків плазми крові усіх дослідних груп. Вмістом четвертого блоку є результати дослідження фібрінолітичної ланки системи гемостазу. Проаналізовано потенційну активність та кількісний вміст плазміногену в плазмі крові донорів, що перенесли COVID19 та мають мають різну концентрацію антиКовідних антитіл в крові. Встановлено потенційну активність та кількісний вміст тканиного активатора плазміногену (tissue plasminogen activator, tPA), а також вміст інгібітору активатора плазміногену першого типу (plasminogen activator inhibitor1, PAI1). Виміряно інгібіторний потенціал αантиплазміну, визначено загальну активність ключових інгібіторів протеаз, зокрема αмакроглобуліну та αантитрипсину.
Четвертий розділ дисертаційного дослідження заключення узагальнює отримані результати, наводить можливості їхнього застосування та підкреслює їхню новизнуНаведено можливості практичного застосування результатів дисертаційного дослідження та охарактеризовано їх новизну.
Результатом роботи є проведена всебічна оцінка стану системи гемостазу, що включає аналіз кількісного та якісного складу, активності основних факторів системи гемостазу у людей, які перехворіли на COVID19 та які мають різну концентрацію антиКовідних антитіл в крові.
Отримані результати дозволяють зробити висновок про певний вплив циркулюючих у кровотоці IgG проти SARSCoV2 на функціонування системи гемостазу, що може бути потенційною загрозою появи/розвитку гострих коронарних синдромів та порушень мозкового кровообігу. Результати експериментів підтверджують необхідність отримання фракцій IgG та дослідження їх потенційного впливу на функціонування системи гемостазу на модельних системах та.
Матеріали за результатами виконаних досліджень опубліковано в наукових працях, з них: 3 статті у закордонних фахових періодичних виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Q3). Здійснено апробацію результатів у рамках наукових конференцій з опублікуванням тез доповідей.
Science(Q2Q3). Здійснено апробацію результатів у рамках наукових конференцій з опублікуванням тез доповідей.

Ключові слова: 19, IgG, фібриноліз, системагемостазу, фібриноген, плазміноген, протеолітичнаактивність, плазмакрові, антитіла, сериновіпротеази, SARSCoV.

The purpose of the dissertation was to analyze the functioning of the hemostatic system in people who have contracted COVID19 and have different concentrations of antiCoVantibodies in their bloodstream.
The introduction to the dissertation defines the purpose and objectives of this study, substantiates the relevance of the chosen topic, characterizes the subject and object of the study, and lists the methods used to achieve the goal of the work. In addition, this section of the paper outlines the aspects of the study that determine its scientific novelty, as well as the main results of the work and promising areas of their practical use. The data on the testing of the results obtained in the course of the work are presented and the personal contribution of the applicant in the presented scientific papers is highlighted.
The first section of the paper provides an overview of the current scientific literature on the subject matter of the study. Thus, it discusses the disorders of the hemostatic system that occur in the pathogenesis of COVID19, describes acute respiratory distress syndrome during COVID19, and describes in detail the functioning of the hemostatic system in COVID19. The results of studies characterizing the dynamics of changes in antibodies to SARSCoV2 during infection with this virus and recovery from COVID19, as well as experiments that studied hematological and biochemical parameters in patients after recovery from 19 are reviewed.
The second section of the paper is devoted to the characterization of donor research groups, a detailed description of research methodologies and materials used.
The third section includes the results of the research and their discussion and consists of four blocks. Each blocks is devoted to the study of a specific link in the hemostatic system. Thus, the first block analyzes the key parameters of the plasma coagulation system in people with COVID19 and different concentrations of antiCovantibodies in the blood. The following parameters are considered: activated partial thromboplastin time, thrombin time, concentrations and activity of such parameters as antithrombin III, protein C, and the concentration of the transmembrane thrombin receptor thrombomodulin are also analyzed. The second block provides an assessment of the content of fibrinogenderived molecules in the blood plasma of people after coronavirus disease and with different concentrations of antiCoVantibodies in the blood. The parameters of the hemostatic system that directly affect the conversion of fibrinogen to fibrin in the presence of antiCoV2 IgG in the blood are studied in detail. The results of quantitative and qualitative analyses of the content of soluble fibrinmonomer complexes obtained from donor plasma and the study of the concentration of the fibrinolysis marker Ddimer are also presented. The third block analyzes the functioning of the prothrombin component of the blood coagulation system of people who have had 19 and have different concentrations of antiCoV2 IgG.
The index of the external cascade of plasma coagulation prothrombin time was determined, the international normalized ratio was calculated, and the potential activity and content of prothrombin in the study groups were investigated. The qualitative composition of the fraction of vitamin Kdependent plasma proteins in all study groups was evaluated and characterized. The fourth block contains the results of the study of the fibrinolytic link of the hemostatic system. We analyzed the potential activity and quantitative content of plasminogen in the blood plasma of donors who have undergone COVID19 and have different concentrations of antiCoVantibodies in the blood. The potential activity and quantitative content of tissue plasminogen activator (tPA), as well as the content of plasminogen activator inhibitor type 1 (PAI1) were determined. The inhibitory potential of α antiplasmin was measured, and the total activity of key protease inhibitors, including αmacroglobulin and αantitrypsin, was determined.
The fourth chapter of the dissertation the conclusion summarizes the results obtained, provides opportunities for their application and emphasizes their novelty. The possibilities of practical application of the results of the dissertation research are presented and their novelty is characterized.
The result of the work is a comprehensive assessment of the hemostatic system, including an analysis of the quantitative and qualitative composition, activity of the main factors of the hemostatic system in people who have had COVID19 and who have different concentrations of antiCoVantibodies in the blood.
The obtained results allow us to conclude that circulating IgG against SARSCoV2 has a certain effect on the functioning of the hemostatic system, which may be a potential threat to the onset/development of acute coronary syndromes and cerebrovascular disorders. The results of the experiments confirm the need to obtain IgG fractions and study their potential impact on the functioning of the hemostatic system
The obtained results allow us to conclude that circulating IgG against SARSCo2 has a certain effect on the functioning of the hemostatic system, which may be a potential threat to the onset/development of acute coronary syndromes and cerebrovascular disorders. The results of the experiments confirm the need to obtain IgG fractions and study their potential impact on the functioning of the hemostatic system in and model systems.
Materials based on the results of the research were published in 12 scientific papers, including: 3 articles in foreign professional periodicals included in the international scientometric databases Scopus and Web of Science (Q2Q3). The results were presented at scientific conferences with the publication of 9 abstracts.

Key words: 19, IgG, fibrinolysis, hemostasis system, fibrinogen, plasminogen, proteolytic activity, blood plasma, antibodies, serine proteases, SARSCoV

Креницька Д. І. Особливості функціонування системи гемостазу у людей, що мають різну концентрацію анти-Ковідних антитіл : дис. … д-ра філософії : 091 - Біологія / Креницька Дарина Ігорівна. - Київ, 2024. - 142 с.