Лінгвопоетика збірки Володимира Базилевського «Шляхами вітру»

Мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити визначальні лінгвостилістичні засоби, які Володимир Базилевський майстерно застосував у поетичній збірці «Шляхами вітру».
У ході виконання роботи було узагальнено теоретичні аспекти дослідження лінгвостилістичних засобів у поетичному дискурсі; увиразнено поняття «лінгвостилістичних засобів» та узагальнено засоби й способи їхньої реалізації; визначено поетичне середовище як особливий тип комунікації; виявлено роль лінгвостилістичних засобів у створенні образності автором.
На підставі зібраного матеріалу окреслено загальні тенденції творчості Володимира Базилевського.
Особливе місце у творчості митця належить поетичній збірці «Шляхами вітру», що є знаком осмислення життя не просто зрілим чоловіком, а філософом, трансценденталістом, людиною, яка вміє зазирнути за лаштунки видимого у складному «спектаклі» переходів життя.
Глибоке прочитання збірки «Шляхи вітру» Володимира Базилевського переконає кожного в тому, що справжнє мистецтво рятує навіть із безвихідної ситуації: може бути боляче за помилки, безглузде життя, але
приходить зцілення від страху, невігластва, смерті.
Ключове значення у збірці мають поезії з історичним струменем, у яких проявилася смислова транспозиція: реальна історичаї подія зростається з інтерпретацією її савтором і увиразнюється тлом літературознавчих фактів.
Поетична збірка Володимира Базилевського «Шляхами вітру» — це поетична хроніка, у якій простежуються ментальні подорожі ліричного героя від села, до філософської розмови, від дожидання на інтимну
зустріч до операційної. Сама збірка складається з десятків циклів, що тематично укладаються в такі: «пейзажний», «інтимний», «містянський», «літературознавчий». Проте варто зауважити, що Базилевський віддає пріоритет саме філософським творам з наскрізною темою часу, де можна простежити лет усього життя, усієї долі.
Збірка «Шляхами вітру» є поетичним маніфестом, у якому митець із болем говорить про інерцію «щиро вболіваючи за мертвих», обертати на мертвих іще живих людей, тобто за зовнішнім не бачити суті – життя
зболілої душі.

Оземха І. Лінгвопоетика збірки Володимира Базилевського «Шляхами вітру» : кваліфікаційна робота … магістр : 035 Філологія / Оземха Ірина. – Київ, 2023. – 70 с.