Біохімічні механізми ремоделювання хрящової тканини при експериментальному остеоартриті

Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню біохімічних механізмів ремоделювання хрящової тканини за експериментального монойодацетат-індукованого остеоартриту (ОА) при введенні хондроїтину сульфату (ХС) і пробіотика (ПБ).
Встановлено, що в щурів за умов експериментального ОА виникає дисбіотичний стан товстої кишки та дегенеративно-дистрофічні зміни у хрящовій тканині колінних суглобів. Аналіз видового та кількісного складу фекальної мікробіоти в щурів з експериментальним ОА показав зниження кількості Bifidobacterium та Lactobacillus, підвищення кількості Clostridium spp., лактозо-негативної Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp., умовно патогенних ентеробатерій та дріжджоподібних грибів роду Candida. Гістологічний аналіз виявив запальні, гіперпластичні та деструктивно-дистрофічні зміни в хрящовій та субхондральній кістковій тканинах суглобу: хрящ втрачав волокнисту структуру, кількість і розмір хондроцитів зменшувалися, спостерігалися скупчення запального інфільтрату, фіброзні зміни синовіальної тканини. Введення ХС та ПБ тваринам з експерименатльним ОА зменшувало вираженість дистрофічно-дегенеративних змін хрящової та субхондральної кісткової тканин суглоба, а також сприяло відновленню мікробіоти товстої кишки: збільшувалися кількості Lactobacillus і Bifidobacterium та зменшувалися кількості Clostridium spp., лактозо-негативної Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp., умовно патогенних ентеробатерій та дріжджоподібних грибів роду Candida. Показано загальний синергічний позитивний ефект комбінованого застосування ХС та ПБ за умов експериментального ОА.
Важливими маркерами метаболічних змін ремоделювання хрящової тканини, зокрема на ранніх стадіях розвитку захворювання, є рівні компонентів хрящового матриксу, які відіграють ключову роль у процесах деградації та відновлення хряща. За умов експериментального ОА встановлено підвищення концентрації ключових біохімічних маркерів метаболізму хряща: олігомерного матриксного білка (СОМР), агрекану (ACAN), катепсину К (CTSK), хрящового глікопротеїну-39 (CHI3L1) у сироватці крові; зниження рівня експресії генів основних компонентів хрящового матриксу (Col2a1, Acan, Comp) у хрящовій тканині; збільшення вмісту протеолітичних ферментів – матриксних металопротеїназ (ММП-1,-2,-3,-8) у сироватці крові та хрящовій тканині, що може свідчити про деградацію нативного фібрилярного колагену, хрящового матриксу та порушення ремоделювання хрящової тканини. Введення ХС і ПБ тваринам з експериментальним ОА, особливо їх комбінація, сприяло активації анаболічних процесів при ремоделюванні хряща, з відновленням вищезазначених знижених концентрацій біохімічних маркерів метаболізму хрящової тканини, рівнів експресії генів основних компонентів хрящового матриксу та підвищених вмістів ММП.

Короткий О.Г. Біохімічні механізми ремоделювання хрящової тканини при експериментальному остеоартриті : дис. ... д-ра біол. наук : 03.00.04 - біохімія / Короткий Олександр Григорович. - Київ, 2021. - 310 с.