Параметри
Синтез і властивості моно- та дихромофорних флуоресцентних зондів для детекції АТФ
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Бугера Олександра Ігорівна
Анотація :
Дисертаційна робота присвячена дизайну і синтезу флуоресцентних зондів для детекції АТФ на основі 3-гідроксифлавонів та вивчення взаємозв’язку структура – ефективність у визначенні АТФ методами флуоресцентної спектроскопії, дослідженню афінітету, селективності та меж детекції АТФ для синтезованих сполук.
Встановлено, що переважну більшість досліджених 3-гідроксихромонів і 3-гідроксихінолонів можна використовувати у якості флуоресцентних зондів для видначення АТФ у межах, які перевищують межі його фізіологічних концентрацій, а саме: 1 – 50000 мкМ. Внаслідок послідовного утворення кількох флуоресцентних комплексів межі визначення АТФ з допомогою 3-гідроксифлавонів є мінімум на порядок більшими ніж у випадку інших відомих зондів і складають 3-4 порядки концентрації АТФ. Показано, що афінітет і селективність 3-гідроксифлавонів до нуклеозид фосфатів можна регулювати шляхом зміни природи замісників та їх положення в молекулі. Знайдено, що флуоресцентна відповідь біхромофорних
молекулярних пінцетів при зв'язуванні з АТФ є кращою за параметрами інтенсивності сигналу, відстані між смугами збудження вільного зонду та його комплексу з АТФ та меж детекції АТФ.
Ключові слова : флавонол, молекулярний пінцет, флуоресцентний зонд, АТФ, АДФ, АМФ, ГТФ, спектрофотометрія, флуоресцентна спектроскопія.
Встановлено, що переважну більшість досліджених 3-гідроксихромонів і 3-гідроксихінолонів можна використовувати у якості флуоресцентних зондів для видначення АТФ у межах, які перевищують межі його фізіологічних концентрацій, а саме: 1 – 50000 мкМ. Внаслідок послідовного утворення кількох флуоресцентних комплексів межі визначення АТФ з допомогою 3-гідроксифлавонів є мінімум на порядок більшими ніж у випадку інших відомих зондів і складають 3-4 порядки концентрації АТФ. Показано, що афінітет і селективність 3-гідроксифлавонів до нуклеозид фосфатів можна регулювати шляхом зміни природи замісників та їх положення в молекулі. Знайдено, що флуоресцентна відповідь біхромофорних
молекулярних пінцетів при зв'язуванні з АТФ є кращою за параметрами інтенсивності сигналу, відстані між смугами збудження вільного зонду та його комплексу з АТФ та меж детекції АТФ.
Ключові слова : флавонол, молекулярний пінцет, флуоресцентний зонд, АТФ, АДФ, АМФ, ГТФ, спектрофотометрія, флуоресцентна спектроскопія.
Бібліографічний опис :
Бугера О. І. Синтез і властивості моно- та дихромофорних флуоресцентних зондів для детекції АТФ : автореф. дис. ... канд. хім. наук : 02.00.03 органічна хімія / Бугера Олександра Ігорівна. - Київ, 2018. - 23 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.16 MB
Контрольна сума:
(MD5):b43ec826bf42838926cda170cf402387
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND