Суспільно-політичні зміни в Чехословаччині та її розпад (грудень 1989 – 1992 рр.)

В ході проведення дисертаційного дослідження автор прийшов до наступних висновків: 1. Причини, що призвели до початку процесів соціально-політичної трансформації всередині Чехословаччини 1989-1993 рр., були викликані необхідністю подальшого існування чехословацької держави у післяреволюційний період, в умовах руйнації авторитарної соціалістичної системи та переходу до побудови демократії. Держава тільки-но почала оновлювати державний апарат, створювати нові зовнішньополітичні та внутрішньополітичні орієнтири. В цих обставинах одним із найголовніших завдань, що стояли перед керівництвом Чехословаччини, стало оновлення федеративного устрою. Чехословаччина стала федеративною державою після подій придушення «Празької весни» 1968 р. Рубіжною датою стало прийняття Конституційного закону №143 від 27 жовтня 1968 р. «Про чехословацьку федерацію». Ця форма державного устрою почала вибудовуватися «зверху», як реакція на бажання оновити державний лад, у першу чергу, представників словацького народу. Отримавши у спадок ще соціалістичну модель федерації, чехословацькі політики кінця 1989 р. розуміли, що її необхідно пристосувати, видозмінити у відповідності до нових умов. Щоправда єдиного підходу та методу для цих дій вони не мали, позиції чеських та словацьких політиків суттєво відрізняли у принципових питаннях, щодо форм та механізмів створення «справжньої» федерації. 2. Сам процес суспільно-політичної трансформації можна поділити на декілька етапів, які будуть тісно пов’язані з діяльністю законодавчого органу влади Чехословаччини – Федеральних Зборів. Перший етап триває від 29 грудня 1989 р. до 7 червня 1990 р., тобто від моменту обрання Президентом Чехословаччини В. Гавела до початку діяльності Федеральних Зборів нового, шостого скликання. Цей період характеризується пошуками моделі проведення подальших перетворень всередині держави, впливом «революційного права», намаганням пристосувати існуючі норми конституційного права до нових умов. Основним політичними силами в Чеській республіці та Словацькій республіці були, відповідно, Громадянський Форум та Громадськість Проти Насилля. Ці політичні рухи виникли ще на початку революційних подій листопада 1989 р. і у зазначений період продовжували залишатися основними політичними гравцями на політичній сцені Чехословаччини. Обрання Президента Чехословаччини Вацлава Гавела ще більш посилило вплив революційного руху на подальший розвиток держави. Важливою для проведення усіх необхідних змін всередині держави стала кооптація нових депутатів від Громадянського Форуму та Громадськості Проти Насилля до Федеральних Зборів на заміну комуністичним депутатам, які могли б чинити опір проведенню реформ в Чехословаччині. Водночас, у період грудня 1989 р. – червня 1990 р. не було здійснено жодних суттєвих реформ по створенню нової моделі конституційного ладу Чехословаччини, лише декілька «косметичних» змін. Усі необхідні зміни мали б прийматися новообраним парламентом сьомого скликання, який повинен був утворитися шляхом проведення вільних демократичних виборів.

Ключові слова: Чехословаччина, федерація, люстрація, внутрішньополітичні реформи, постсоціалістичні держави, Вацлав Гавел.

Бака В. О. Суспільно-політичні зміни в Чехословаччині та її розпад (грудень 1989 – 1992 рр.) : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.02 всесвітня історія / Бака Віталій Олександрович - Київ, 2016. - 230 с.