Концепція історичного минулого в українській драматургії 1920-1930 років (С.Черкасенко, Л. Старицька-Черняхівська, І. Микитенко, М.Ірчан)
Тип публікації :
Автореферат
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Стежко Світлана Орестівна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Стежко, С. О. (2018). Концепція історичного минулого в українській драматургії 1920-1930 років (С.Черкасенко, Л. Старицька-Черняхівська, І. Микитенко, М.Ірчан). [Автореф. дис. канд. філол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4513
[ДСТУ] Стежко С. О. Концепція історичного минулого в українській драматургії 1920-1930 років (С.Черкасенко, Л. Старицька-Черняхівська, І. Микитенко, М.Ірчан) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2018. 22 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4513 (дата звернення: 18.07.2026).
Дисертаційне дослідження є дослідженням питання формування концепції національного минулого в українській літературі кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. У роботі визначено ознаки національно-міфологічної та критично-риторичної концепцій минулого, їхні типологічні домінанти, провідні естетичні ознаки та
художні засоби втілення цих концепцій у драматичних творах Людмили Старицької-Черняхівської, Спиридона Черкасенка, Івана Микитенка, Мирослава Ірчана, п’єсах-агітках. Узагальнено найбільш показові явища й тенденції розвитку концепцій минулого, що відображені у творах українських драматургів,
літературно-критичних публікаціях, дискусіях. Наголошено, що в межах риторично-критичної концепції минулого створено позитивний образ майбутнього і негативний образ національного минулого, що призвело до руйнування національно-міфологічної концепції минулого. Простежено закономірності розвитку жанрової системи української драматургії у контексті цих тенденцій, національно маркованих топосів і локусів, сюжетів доль видатних історичних постатей.
Проаналізовано мало досліджені агітаційні п’єси (зокрема опубліковані у часопису «Сільський театр»), представлено естетичні ознаки драм Людмили
Старицької-Черняхівської («Іван Мазепа», «Петро Дорошенко»), Спиридона Черкасенка («Про що тирса шелестіла», «Северин Наливайко»), Мирослава Ірчана («Родина щіткарів», «Дванадцятка»), Івана Микитенка («Диктатура», «Дівчата нашої країни», «Кадри»).
Ключові слова: концепція минулого, драма, п’єса-агітка, темпоритм, топос, локус, персонаж, жанр, жанрова модифікація.
художні засоби втілення цих концепцій у драматичних творах Людмили Старицької-Черняхівської, Спиридона Черкасенка, Івана Микитенка, Мирослава Ірчана, п’єсах-агітках. Узагальнено найбільш показові явища й тенденції розвитку концепцій минулого, що відображені у творах українських драматургів,
літературно-критичних публікаціях, дискусіях. Наголошено, що в межах риторично-критичної концепції минулого створено позитивний образ майбутнього і негативний образ національного минулого, що призвело до руйнування національно-міфологічної концепції минулого. Простежено закономірності розвитку жанрової системи української драматургії у контексті цих тенденцій, національно маркованих топосів і локусів, сюжетів доль видатних історичних постатей.
Проаналізовано мало досліджені агітаційні п’єси (зокрема опубліковані у часопису «Сільський театр»), представлено естетичні ознаки драм Людмили
Старицької-Черняхівської («Іван Мазепа», «Петро Дорошенко»), Спиридона Черкасенка («Про що тирса шелестіла», «Северин Наливайко»), Мирослава Ірчана («Родина щіткарів», «Дванадцятка»), Івана Микитенка («Диктатура», «Дівчата нашої країни», «Кадри»).
Ключові слова: концепція минулого, драма, п’єса-агітка, темпоритм, топос, локус, персонаж, жанр, жанрова модифікація.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
035 Філологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
313.92 KB
Контрольна сума :
(MD5):d66613c04a99c7ef23ddf321b33b099a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International