Сучасні когнітивні дослідження : філософсько-методологічні контексти концептуалізації

У дисертаційній роботі було досліджено термінологічну невизначеність, яка характеризує сучасні когнітивні дослідження, що пояснюється як складним предметним полем, так і різними підходами та стратегіями їх здійснення. Проведене дослідження підтвердило правильність вибору терміна – когнітивістика. В роботі наголошується, що до предметного поля когнітивістики ввійшов цілий пласт технологій, проектів і практик, які, точно кажучи, не відносилися до наукового знання. У дусі постнекласики певна «розмитість меж» між дисциплінами, між науковим і позанауковим знанням є цілком легітимною. Не лише за предметом дослідження, яким є складні людиновимірні системи, що саморозвиваються, а й у зв’язку з важливістю ролі спостерігача, його ціннісних установок, тож ядро когнітивістики – когнітивна наука – це постнекласична наука. За допомогою досягнень когнітивістики можна прояснити багато аспектів феномену постнекласики, а з іншого боку, когнітивістика формується постнекласичним типом раціональності, детермінується складним контекстом постнекласики.
Показано, що когнітивні дослідження є пізнавальними практиками іншого роду – «пізнання пізнання», що виводить їх у площину філософської рефлексії. Крім того, у генезі когнітивістики окреслені тенденції від синкретизму різних філософських течій, когерентних складному полю когнітивних досліджень, до синтезу філософії (її різних проблематизованих сфер) та сучасної когнітивної науки в нове складне ціле. Це процес своєрідної коеволюції філософії та когнітивних наук, у якому відбувається їх взаємна циклічна детермінація, що є механізмом розвитку когнітивного знання. На новому етапі розвитку когнітивістики усвідомлюється особлива роль філософії в пізнанні пізнання. Вона полягає не лише в тому, щоб виконати інтегруючу або комунікативну функцію, але й у переосмисленні понять, у постановці таких питань, які виводять когнітивні дослідження на новий рівень концептуалізації. Показано, що в когнітивістиці відбувається міждисциплінарний синтез не тільки теоретичного знання з різних дисциплін, а й синтез технологій, знань і вмінь, що є умовою міждисциплінарного синтезу.
Постнекласична наука передбачає здійснення особливої рефлексії пізнавальної діяльності, яка виникає ще на стадії некласичної науки. Але специфіка когнітивістики додає деякі свої аспекти. Рефлексивність у когнітивістиці виступає як предмет її дослідження, як один з основних методів дослідження, як спосіб її опису, який усвідомлено застосований у цій дисертаційній роботі. На основі рефлективності використовується й методологічна рекурсія. Рекурсія може бути розглянута не тільки в зв’язку з переглядом методологічних принципів, які використовує постнекласичний суб'єкт дослідження. Рекурсія як метод використовується в когнітивних дослідженнях та когнітивних технологіях, зокрема управління, та в когнітивних практиках – мислення, усвідомленої уваги та ін. Це відображає наявну тенденцію когнітивістики – можливість практичного застосування її методологічного інструментарію в діяльнісній сфері.
Метафора, так само як і рефлексія, виступає в когнітивістиці в декількох аспектах. Це, по-перше, предмет дослідження когнітивної науки (психолінгвістики, когнітивної психології, філософії пізнання та ін.). З іншого боку, це ще й працюючий метод для самої когнітивістики – за допомогою метафори, наприклад, можна здійснювати певні смислові перенесення в трансдисциплінарному дискурсі. Водночас метафора є основою деяких сучасних когнітивних технологій і практик у сфері підвищення персональної і групової когнітивної ефективності (робота з метафорою використовується в сучасному менеджменті, в ейдетиці та ін.). Крім того, продуктивним є використання метафори в сфері філософії і методології науки: зокрема, при аналізі методологічного та раціонального статусу когнітивістики. Так, феномен когнітивістики як постнекласичний феномен можна описати метафорою стрічки Мебіуса, однобічної поверхні. За допомогою цієї метафори, яка ілюструє методологічну й евристичну силу когнітивістики, пояснюється зняття дихотомії, яке характерне для постнекласики.

Ключові слова: когнітивістика, когнітивні дослідження, когнітивна наука, когнітивні технології, постнекласична наука.

Нестерова М. О. Сучасні когнітивні дослідження : філософсько-методологічні контексти концептуалізації : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.09 Філософія науки / Нестерова Марія Олександрівна. - Київ, 2015. - 399 с.