Електронне урядування як механізм модернізації інститутів демократії

Джерельну базу роботи сформував репрезентативний матеріал, який умовно можна поділити на декілька груп. Перша група джерел присвячена становленню та розвитку інформаційного суспільства. У даному напрямку здійснювали наукові пошуки такі дослідники як Д. Белл, Р. Карц, М. Кастельс, Е. Тоффлер тощо.
До другої групи джерел можна віднести монографії, наукові праці та статті, в яких знайшли відображення окремі питання даної бакалаврської роботи, що розкривають концептуальні основи і напрямки розвитку електронного урядування. Серед авторів, що досліджують дане питання, можна виокремити таких вчених як Д. Вест, В. Хомбург, Г. Кетен, М. Зоммер, В. Віс-Зоммер, Г. Давід Гарсон, Д. Холмс тощо.
Третя група джерел – це нормативно-правова база. Вона містить в собі міжнародні, закордонні та українські правові акти в області інформатизації соціально-політичних відносин і розвитку демократичних інститутів, впровадження та регламентації застосування концепції електронного урядування. Україна в рамках впровадження та розвитку електронного урядування як механізму модернізації інститутів демократії вже здійснює певні кроки: впроваджені або впроваджуються такі феномени як електроні петиції, електронні звернення, бюджети участі, е-консультування, е-голосування тощо. В той же час, варто наголосити, що процес побудови ефективного електронного урядування в Україні вимагає подальшого централізованого управління і чітко встановленого вектору розвитку. Найважливішим компонентом дієвого функціонування е-урядування як механізму модернізації інститутів демократії є постійне та всезагальне залучення як і всіх владних органів, так й усіх верств суспільства до використання даних технологій, підвищення довіри до них та наочних наслідків, до яких вони призводять.

Криволапий Д. Електронне урядування як механізм модернізації інститутів демократії : кваліфікаційна робота : 052 Політологія / Криволапий Данило. - Київ, 2021. – 70 с.