Професійне самовдосконалення викладача як засіб підготовки до застосування технологій дистанційного навчання

У процесі дослідження було підтверджено, що готовність викладача до використання засобів інформаційно-комунікативних технологій на сучасному етапі висувається на перший план, адже відбувається зміна освітніх концепцій у світі, а також збільшується необхідність до використання інноваційних технологій під час дистанційного навчання у зв’язку з епідеміологічною ситуацією.
У процесі дослідження узагальнено, що готовність викладачів до реалізації дистанційного навчання у закладі вищої освіти включає три основні аспекти:
особистісну готовність, теоретичну готовність та технологічну готовність і визначається як сукупність професійних та особистісних якостей, знань, умінь за умови вмотивованості до активної експлуатації засобів дистанційного навчання в освітньому процесі. Було підтверджено, що категорія професійного самовдосконалення є дискусійним питанням серед науковців. Кожен із них, залежно від власного бачення, визначає її зміст. Визначено, що виділяють три основні компоненти готовності до професійного самовдосконалення: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний. Мотиваційний компонент включає пізнавальні мотиви, професійні мотиви, особистісні мотиви та само актуалізацію. Когнітивно-діяльнісний компонент визначається загальнонауковими, психолого-педагогічними, предметними та спеціальними знаннями; діагностичними, проєктувальними, конструктивними, дослідницькими, творчими та аналітичними вміннями. Рефлексивний компонент включає самоаналіз, самооцінювання та рефлексію.
Було виділено наступні психолого-педагогічні умови професійного самовдосконалення викладача у підготовці до дистанційного навчання: стійка, усвідомлена, позитивна професійна мотивація; самопізнання, самоусвідомлення, саморефлексія; самоподолання скрізь призму самообмеження, самодисципліни; професійне самоствердження на основі саморозкриття, самоактуалізації, розвитку професійних та духовних здібностей; професійна самореалізація; професійне самовдосконалення.
У процесі дослідження було визначено, що переважна більшість викладачів ЗВО визначаються активним впровадженням дистанційного навчання у освітній процес, вони знають та застосовують знання із оформлення навчальних матеріалів для дистанційного навчання, добре орієнтуються у електронних платформах та сервісах для взаємодії із учнями, постійно підвищують свій фаховий рівень як із сфери діяльності, яку викладають, так із застосування ІКТ у процесі дистанційного навчання. Вони повністю проводять навчання дистанційно використовуючи при цьому менше двох годин на тиждень на самоосвіту, пов’язану із дистанційним навчанням.

Лохмачова А. І. Професійне самовдосконалення викладача як засіб підготовки до застосування технологій дистанційного навчання : дипломна робота : 011 Освітні, педагогічні науки / Лохмачова Аліса Ігорівна. - Київ, 2021. – 120 с.