Наночастинки золота та срібла як модулятори кісспептин-опосередкованої регуляції роботи репродуктивної системи самців щурів

Робота присвячена дослідженню репродуктивної токсичності наночастинок золота та срібла при поодинокому введенні, а також у поєднанні із центральною стимуляцією чи інгібуванням гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи самців щурів різного віку.
Встановлено, що введення розчинів наночастинок золота та срібла призводить до пригнічення функціональної активності нейронів аркуатного ядра гіпоталамусу. При цьому нейрони тварин 1-місячного віку зберігали здатність реагувати на стимуляцію екзогенним кисспептином, а нейрони 6-місячних тварин – на пригнічення активності кісспептинергічної системи. Таку різницю у характері відповіді було інтерпретовано як більшу чутливість нейроцитів аркуатного ядра до дії наночастинок металів у молодих тварин. Виявлені морфо-функціональні зміни нейроцитів преоптичного ядра гіпоталамусу корелювали із результатами нейронів аркуатного ядра – введення наночастинок також призвело до зменшення виміряних нами морфометричних параметрів. Водночас, було відмічено втрату здатності нейронів преоптичного ядра відповідати на кісспептин-опосередковану стимуляцію, в той час як ефекти блокування кісспептинергічних шляхів не змінювались. Оскільки в тканині гіпоталамуса при дії наночастинок не відмічали розвиток гістопатологічних змін, отримані результати дозволяють припустити, що вплив наночастинок золота та срібла на нейрони був не прямим, а опосередкованим позагіпоталамічною зміною рівнів гормонів або метаболітів. В ході проведених досліджень було встановлено, що наночастинки золота та срібла справляють пригнічуючий вплив на морфо-функціональний стан компонентів гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи. Виявлено, що токсичні впливи наночастинок золота та срібла пов’язані як з безпосереднім токсичним впливом в статевих органах, так і зі зміною системних показників, що свідчить про одночасно центральний та периферійний рівні дії наночастинок. Серед досліджених типів наночастинок металів, срібло володіло найбільшою токсичністю. Найімовірніше, такий ефект пов’язаний із впливом йонів срібла, які за нормальних умов можуть виділятись частинками. Також в ході експериментів продемонстровано, що статевонезрілі особини є значно більш чутливими до дії нанометалів, що може бути пов’язане із недорозвиненістю та недосконалістю регуляторних та компенсаторно-пристосувальних систем.

Калиновський В. Є. Наночастинки золота та срібла як модулятори кісспептин-опосередкованої регуляції роботи репродуктивної системи самців щурів : дис. ...канд. біол. наук : 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія / Калиновський Віталій Євгенійович . - Київ, 2017. – 173 с.