САПФО МІЖ ДРУЗЯМИ І ВОРОГАМИ: СПЕЦИФІКА ПОГЛЯДУ НА ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ

ТУРЕНКО, В. (2024). SAPPHO BETWEEN FRIENDS AND ENEMIES: SPECIFICS OF WIEW ON HUMAN RELATIONSHIPS. Linguistic and Conceptual Worldviews, 1(75), 139–153. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2024.1.09

Концептуалізовано проблеми дружби і ворожнечі в контексті доробку ранньогрецької поетеси Сапфо.Доведено, що вона, як і інші поети архаїчної доби, послуговувалася принципом: дружбою відповідати на дружбу, ворожнечею на неприязнь. Утім, виявлено, що ті чи інші ворожі конотації та фрагменти пояснюються не лише суто особистісним фактором – зрадою перебування у фіасі Сапфо, але й політичною конкуренцією за владу на о. Лесбос. Поетеса явно була проти тиранії, яка запанувала після аристократичного правління її близьких, а тому дівчат, які перейшли на бік її політичних опонентів, вона дуже гостро піддавала критиці, оскільки це стосувалося і релігійних відправ. Ворожнеча в неї – це не просто «сліпа ненависть», але комплексне почуття, що пов’язане з політичними, релігійними, соціальними переконаннями, зрадити які (комусь з людей) для неї означало зрадити її саму.
Розкрито, що у віршах Сапфо розглядала дружбу у двох площинах: міжособистісну та між богами і людьми. Дружні стосунки з богами, зокрема з Афродітою, Артемідою мали заступницький характер, а тому вони допомагали поетесі в різних життєвих ситуаціях. Обґрунтовано, що експлікація дружніх стосунків із дівчатами має амбівалентний характер, оскільки, окрім приязного, інтимного характеру, в них містяться імпліцитно ритуальний і соціальний підтексти. Дружба для Сапфо – це більше ніж спілкування, це довіра та відповідальність одне за одного.