ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЦІЛІСНОГО ПРОЦЕСУ МУЗИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Нагорна, Г. (2018). THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF A HOLISTIC PROCESS OF MUSICAL RESEARCH AS A CONDITION OF DEVELOPMENT PERSONALITY'S MUSICAL THINKING. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, 1(7), 46–49. https://doi.org/10.17721/2415-3699.2018.7.12

Представлено теоретико-методологічні основи цілісного процесу музичного дослідження, що забезпечують розвиток музичного мислення магістрів. Розроблено стратегічні і тактичні підходи до дослідження музичного мислення особистості.При цьому провідною методологічною основою всього процесу виникнення і формування в магістрів музичного мислення був раціонально-творчий дослідницький підхід. Дослідження стало методологією музичної освіти, оскільки на його основі та в його процесі відбувався розвиток музичного мислення педагогів-музикантів. Об'єктом дослідження магістрів виступала система відношень інформаційних і стимулювальних ситуацій взаємодій із предметами, явищами музичного мистецтва, що розроблена на основі єдності представлених системного, критеріально-ціннісного й особистісно-діяльнісного підходів під егідою раціонально-творчого підходу. Таким чином, з одного боку, забезпечено досягнення професійної розумності музиканта в ході дослідження ним цілісного музичного процесу, з іншого, – реалізовані провідні ідеї концепції формування музичного мислення особистості, які полягали в тому, що формування зазначеного мислення детерміновано діалектичною єдністю узагальнених розумових дій, які є сутністю та змістом цього мислення, факторів, що впливають на його розвиток, а також системою стратегічних і тактичних підходів, необхідних для його реалізації. Унаслідок чого перетворена система професійної підготовки у вищому закладі освіти з урахуванням підходів до музичної освіти як до дослідження цілісного музичного процесу, дослідження як самокритичної діяльності майбутнього музиканта, музиканта як до особливої особистості, яка займає суб'єктну позицію і сама створює полісуб'єктні (діалогічні) відносини в ході взаємоспілкування.