ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ ЯК КОНФЛІКТОГЕННИЙ ЧИННИК У РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЯХ 1917-1921 РОКІВ У ХАРКІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 лютого 2020 р.
Автор(и) :
Motenko, Yaroslav
Shyshkina, Eugenia
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
24
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
91
Кінцева сторінка :
95
Цитування :
[APA 7] Motenko, Y., & Shyshkina, E. (2020). LAND QUESTION AS A CONFLICTOGENIC FACTOR DURING THE REVOLUTIONARY EVENTS OF 1917-1921 IN KHARKIV GUBERNIYA. Almanac of Ukrainian Studies, (24), 91–95. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.16
[ДСТУ] Motenko Y., Shyshkina E. LAND QUESTION AS A CONFLICTOGENIC FACTOR DURING THE REVOLUTIONARY EVENTS OF 1917-1921 IN KHARKIV GUBERNIYA. Almanac of Ukrainian Studies. 2020. no. 24. P. 91—95. DOI: 10.17721/2520-2626/2019.24.16 (date of access: 17.07.2026).
У пропонованій статті на прикладі революційних подій 1917-1921 років у Харківській губернії розглянуто взаємозв’язок збереження внутрішньополітичної стабільності з розв’язанням земельного питання. Предметом дослідження є аграрні відносини як конфліктогенний чинник, що ускладнював стосунки влади і населення краю. Здобуваючи контроль над регіоном, протидіючі державні утворення були змушені вирішувати окрім військових і економічні питання. Найскладнішою проблемою виявилося врегулювання земельних відносин і визначення державної частки у загальному обсязі продукції вирощеної селянством. Вирішуючи це завдання політичні режими поєднували репресивно-каральні акції, заохочення місцевого населення до співпраці і методи інформаційної війни. Аграрне населення Харківської губернії, незважаючи на відсутність підтримки українських національних політичних режимів, чинило спротив «білому» і «червоному» терору та політиці воєнного комунізму. Найбільш вживаними формами опору селянства Харківщини були нелегальні активні (збройні повстання, створення повстанських загонів, терористичні акти), нелегальні пасивні (дезертирство, приховування продовольства, саботаж повинностей), легальні активні (сільські сходи, селянські конференції) та легальні пасивні (відмова від участі в роботі місцевих органів влади, небажання вступати до лав певної партії). Підбиваючи підсумки автори вказують, що конфліктогенними чинниками в регіоні слід визнати мінливість військово-політичної ситуації, брак достовірної інформації на місцях, популярність соціально-утопічних ідей серед широких народних мас, надзвичайні продовольчі заходи владних структур, терор репресивно-каральних органів і стихійність селянського руху опору.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
309.36 KB
Контрольна сума :
(MD5):140f4dac081c3edfd5a262f96b5592f9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International