Репозитарій КНУ
Увійти(current)
  1. Головна
  2. Наукова періодика | Scientific periodicals
  3. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник | Sophia. Human and Religious Studies Bulletin
  4. 2022
  5. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. № 2 (20)
  6. Проблеми віри й розуму у філософській думці мислителів доби Київської Русі

Проблеми віри й розуму у філософській думці мислителів доби Київської Русі

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 березня 2023 р.
Автор(и) :
Максименко, І.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка  
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15698
DOI :
10.17721/sophia.2022.20.7
Журнал :
Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник  
Випуск :
2(20)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
32
Кінцева сторінка :
35
Цитування :
[APA 7] Максименко, І. (2023). Проблеми віри й розуму у філософській думці мислителів доби Київської Русі. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(20)), 32–35. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.7
[ДСТУ] Максименко І. Проблеми віри й розуму у філософській думці мислителів доби Київської Русі. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2023. № 2(20). С. 32—35. DOI: 10.17721/sophia.2022.20.7 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті було проаналізовано ключові праці таких визначних мислителів доби Київської Русі, як Іларіон Київський, Климент Смолятич, митр. Никифор, Кирило Турівський та Данило Заточеник. З особливою увагою було проаналізовано, яке місце ці мислителі надавали людського розуму та яка була його роль у важливих питаннях людського спасіння. Акцент був зроблений на проблемі співвідношення віри та розуму у роботах цих мислителів. Було визначено, що у філософській думці доби Київської Русі прослідковується явний акцент на особливій ролі розуму у пошуках божественної істини. Розум допомагає відділити праведне від хибного, опанувати чесноти, зрозуміти хибність ідолопоклонства та істинність Християнства, пізнавати Бога як Трійцю та здобувати божественну премудрість. Також для філософії Київської Русі у питаннях віри в Бога характерний кордоцентризм, тобто переконання в тому що "серце" є центром та джерелом духовного пізнання. Разом з тим це не означає, що пріоритетною у філософській думці Київської Русі вважалась лише "сліпа віра". Розум дуже високо цінується та інколи навіть абсолютизується у справі духовного зростання. Серце як духовний орган у своєму прагненні до Бога та чеснот відіграє важливу роль в освяченні розуму. І, як ми можемо бачити у багатьох текстах мислителів, саме розум на думку руських мислителів веде людину до пізнання істини Християнства та Бога-Трійці. У роботі використовувався історичний метод дослідження, метод аналізу, індуктивний та дедуктивний методи.
Ключові слова :
faith mind heart Kievan Rus cordocentrism philosophy віра розум серце Київська Русь кордоцентризм філософія
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

367.98 KB

Контрольна сума :

(MD5):c2b3147c39c35d5f2339a58c56ee5703

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International
Контакти
  • ir.library@knu.ua
  • (044) 239-33-30
  • м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 42

Побудовано за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Наука

  • Доступність
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Надіслати відгук