Розвиток рослинності півострова Сконе (Південна Швеція) у ранньому і середньому голоцені за палінологічними даними

Рогозін Є., Юнг К., Брострьом А. Розвиток рослинності півострова Сконе (Південна Швеція) у ранньому і середньому голоцені за палінологічними даними. Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 4–6 (96–98). С. 21–28.

У статті представлені результати детальних палінологічних досліджень зразків донних відкладів озера Вомб у
центральній частині Сконе, Південна Швеція. У спорово-пилкових спектрах переважає деревний пилок – Alnus
sp., Corylus avellana, Quercus sp., Pinus sylvestris, Betula sp. та ін. Поява і зміни концентрації палінологічних таксонів
відображають розвиток рослинності від пізньольодовиків’я до середнього голоцену. Впродовж пізньольодовиків’я
навколо озера переважав тундро-степ, а рослинний покрив був розріджений. У ранньому голоцені тундро-степова рослинність змінилася на рідколісся з березою і сосною у якості головних елементів, однак деякі типи тундро-степової рослинності, як полин і лободові, ще були присутні у рослинному покриві. Протягом бореального періоду зменшилися ареали соснових лісів та почалася міграція неморальної рослинності у Південну Швецію. Впродовж атлантичного періоду навколо озера переважали дубові ліси з домішкою в’яза, липи і ясена. Поява неолітичних поселень у кінці атлантичного періоду відображалася у скороченні лісової рослинності у зв’язку з вирубуванням та спалюванням. Початок антропогенного впливу на рослинний покрив простежено за появою пилку культурних злаків та синантропної рослинності (як Plantago lanceolata і Rumex acetosa). У суббореальному періоді культурні ландшафти Південної Швеції поєднували у собі природні широколисті ліси, луки, пасовища та орні землі давніх культур. Початок міграції вологолюбних бука і граба на територію Сконе виявлено у середині суббореального періоду.