МАРКЕРИ ІДЕНТИЧНОСТІ У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНО МОТИВОВАНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ УКРАЇНЦІВ І КРИМСЬКИХ ТАТАР НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВА

Petrunok, B. (2021). IDENTITY MARKERS IN THE CONTEXT OF POLITICALLY MOTIVATED PERSECUTION OF UKRAINIANS AND CRIMEAN TATARS IN THE TEMPORARILY OCCUPIED CRIMEAN PENINSULA. Almanac of Ukrainian Studies(28), 86–93. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.28.14

Стаття присвячена дослідженню ролі маркерів ідентичності українців і кримських татар у контексті політично мотивованого переслідування, здійснюваного Російською Федерацією на тимчасово окупованій території Кримського півострова. Органи окупаційної адміністрації, реалізуючи відповідний політичний курс, фактично конструюють узагальненого «Іншого», який зазнає переслідувань. При цьому створюють власні маркери ідентичності, що покликані утверджувати тяглість і легітимність тимчасової окупації частини території України. Випадки порушень прав, переслідувань національних і релігійних спільнот на території окупованого Криму активно документують і досліджують недержавні правозахисні організації: Кримська правозахисна група, Крим SOS, Регіональний центр з прав людини, Кримськотатарський ресурсний центр та ціла низка інших. У статті запропоновано комплексний підхід до аналізу колективної ідентичності кримських татар та українців. Автор розглянув основні складові колективної ідентичності кримських татар на сучасному етапі. Розглянуто основні виклики, з якими стикається кримськотатарська та українська громада у зв'язку з окупацією Криму. Сьогодні можна говорити про певний набір елементів політики етноциду, лінгвоциду, політичних і релігійних переслідувань на території Кримського півострова. Водночас, накопичений за роки окупації фактичний матеріал говорить, що умовна «загальна загроза» залишається для Російської Федерації недостатньо визначеною і розмитою. Окупант, фактично, не може класифікувати і окреслити для себе тих ризиків, які стоять перед ним і які ставлять під сумнів факт незаконної окупації і спроби анексії частини території України. Відповідно, в якості мішеней для удару обираються всі самоорганізовані активні спільноти, що не контролюються органами окупаційної влади. Наявність чи відсутність політичної програми у таких спільнот, національних, культурних чи релігійних відмінностей є важливим, однак не першочерговим чинником їхньої активності. Російський окупаційний режим усвідомлює свою слабкість на тимчасово окупованій території Кримського півострова, діє послуговується логікою і традиціями інших авторитарних і тоталітарних режимів. Але подібне наслідування завжди завершується руйнацією диктатур.