Фемінітиви в сучасній українській мові: психолінгвістичний аспект
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 червня 2025 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2(78)
ISSN :
2520-6397
Початкова сторінка :
283
Кінцева сторінка :
302
Цитування :
[APA 7] Гапченко, О. А. (2025). Фемінітиви в сучасній українській мові: психолінгвістичний аспект. Мовні і концептуальні картини світу, (2(78)), 283–302. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.15
[ДСТУ] Гапченко О. А. Фемінітиви в сучасній українській мові: психолінгвістичний аспект. Мовні і концептуальні картини світу. 2025. № 2(78). С. 283—302. DOI: 10.17721/2520-6397.2025.2.15 (дата звернення: 26.07.2026).
Вступ. У перші десятиліття ХХІ ст. стрімко зростає роль жінок у політиці, економіці, науці, промисловості і, як наслідок, набуває особливої актуальності тісно пов’язана з принципами гендерної коректності проблема нормативної номінації жінок у цих сферах.
Актуальність зумовлена зростаючою активністю функціонування фемінітивів у комунікації сучасних мовців і в мові ЗМІ та недостатнім вивченням психолінгвістичних аспектів цих вербальних одиниць.
Предметом дослідження є психолінгвістичний аспект функціонування фемінітивів на сучасному етапі розвитку мови і суспільства.
Мета – розглянути, до яких способів вираження віднесення до жіночої статі вдаються сучасні мовці, виявити психологічну релевантність і специфіку функціонування фемінітивів у їхньому мовленні, універсальні й культурно-специфічні тенденції використання фемінної лексики.
Матеріалом дослідження стали лексикографічні джерела й результати проведених психолінгвістичних експериментів.
Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, описовий метод, метод вибірки, метод семантичного аналізу, метод аналізу морфологічної структури, метод комунікативно-прагматичного аналізу, контекстуально-семантичний і порівняльний аналіз, метод лінгвістичного спостереження, психолінгвістичні експерименти різних видів.
Результати. Досліджено семантику назв жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності, способи їх творення, асоціативні зв’язки і специфіку функціонування в сучасній українській мові з позицій психолінгвістики. Увагу зосереджено на вивченні результатів експериментального дослідження статусу фемінітивів в індивідуальному лексиконі сучасних носіїв української мови. Основним об’єктом аналізу є отримані під час психолінгвістичних експериментів асоціативні реакції мовців на сучасні фемінітиви.
Висновки. Фемінітиви – яскрава й динамічна група сучасної української лексики. На сприйняття, використання, асоціативні реакції мовців впливають їхній вік; частотність слова; суб’єктивна оцінка того, наскільки слово знайоме мовцю або наскільки йому знайомий загальний смисл, який слово має передати; легкість визначення; кількість можливих значень; легкість вимови; типовість. Категорія фемінітивів перших десятиліть ХХI ст. не висвітлена в повному обсязі, потребує ретельного аналізу та вироблення, з урахуванням принципів гендерної толерантності, адекватних нормативних засобів позначення жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності.
Актуальність зумовлена зростаючою активністю функціонування фемінітивів у комунікації сучасних мовців і в мові ЗМІ та недостатнім вивченням психолінгвістичних аспектів цих вербальних одиниць.
Предметом дослідження є психолінгвістичний аспект функціонування фемінітивів на сучасному етапі розвитку мови і суспільства.
Мета – розглянути, до яких способів вираження віднесення до жіночої статі вдаються сучасні мовці, виявити психологічну релевантність і специфіку функціонування фемінітивів у їхньому мовленні, універсальні й культурно-специфічні тенденції використання фемінної лексики.
Матеріалом дослідження стали лексикографічні джерела й результати проведених психолінгвістичних експериментів.
Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, описовий метод, метод вибірки, метод семантичного аналізу, метод аналізу морфологічної структури, метод комунікативно-прагматичного аналізу, контекстуально-семантичний і порівняльний аналіз, метод лінгвістичного спостереження, психолінгвістичні експерименти різних видів.
Результати. Досліджено семантику назв жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності, способи їх творення, асоціативні зв’язки і специфіку функціонування в сучасній українській мові з позицій психолінгвістики. Увагу зосереджено на вивченні результатів експериментального дослідження статусу фемінітивів в індивідуальному лексиконі сучасних носіїв української мови. Основним об’єктом аналізу є отримані під час психолінгвістичних експериментів асоціативні реакції мовців на сучасні фемінітиви.
Висновки. Фемінітиви – яскрава й динамічна група сучасної української лексики. На сприйняття, використання, асоціативні реакції мовців впливають їхній вік; частотність слова; суб’єктивна оцінка того, наскільки слово знайоме мовцю або наскільки йому знайомий загальний смисл, який слово має передати; легкість визначення; кількість можливих значень; легкість вимови; типовість. Категорія фемінітивів перших десятиліть ХХI ст. не висвітлена в повному обсязі, потребує ретельного аналізу та вироблення, з урахуванням принципів гендерної толерантності, адекватних нормативних засобів позначення жінок за професією, соціальним статусом, сферою діяльності.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
401.72 KB
Контрольна сума :
(MD5):e5c2da278435b1727158aa9b66896fb2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International