Антропологічна спадщина Кароля Войтили через призму історіографії

Довгань, М. (2026). Антропологічна спадщина Кароля Войтили через призму історіографії. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(27), 21–25. https://doi.org/10.17721/sophia.2026.27.4

В с т у п . Узагальнено, що антропологічне вчення Кароля Войтили (святого папи Івана Павла II) ґрунтується на християнстві, філософських ідеях, загальнолюдських нормах моралі. Підкреслено, шо він досліджує індивідуальний та суспільний вимір буття людини, піднімає конкретні питання сучасної епохи та пропонує їх вирішення. Його ідеї є практичними, зорієнтованими на людину. Його високий авторитет у світі підтверджує цінність його ідей. Наголошено, що письмова спадщина К. Войтили потребує систематизації, її невід'ємною частиною є аналіз історіографії.
М е т о д и . У дослідженні використано низку загальнонаукових та філософських методів. Застосовано герменевтичний, компаративний та міждисциплінарний методи, контент-аналіз та кейс-стадіс. Аналіз, узагальнення та систематизація посприяли реалізації поставлених завдань. Наукова робота виконана на основі принципів неупередженості та наукової об'єктивності.
Р е з у л ь т а т и . Антропологічне вчення К. Войтили розглянуто через релігійний, духовний та моральний вимір людської трансцендентності. Проаналізовано праці передусім польських науковців. Представлено головні аспекти досліджень антропологічного вчення першого папи-слов'янина. Виявлено ключові поняття К. Войтили, до яких найчастіше звертаються дослідники, та способи трактувань понятійно-категоріального апарату.
В и с н о в к и . Установлено, що історіографічні дослідження філософсько-богословської спадщини К. Войтили характеризуються фрагментарністю. Здебільшого дослідники аналізують окремі праці мислителя. К. Войтила написав велику кількість праць, тому для вивчення його антропологічного вчення необхідний їх детальний аналіз та систематизація, а також ґрунтовне вивчення історіографії. Виявлено ключові поняття: право, свобода, релігійність, духовність, мораль, віра, правда, відповідальність, особа, гідність, добро, солідарність, толерантність, криза, життя, цінність. У результаті дослідження установлено, що вчення Кароля Войтили доцільно окреслити як етичний персоналізм.