Використання інформації відкритих баз метеоданих у дослідженнях новітніх кліматичних змін в західному регіоні України

Мкртчян О. Використання інформації відкритих баз метеоданих у дослідженнях новітніх кліматичних змін в західному регіоні України. Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 2 (94). С. 38–44.

Дослідження регіональних проявів новітніх кліматичних змін мають велике значення для різних галузей науки і різних прикладних сфер. Відкриті бази метеоданих є важливим джерелом даних про новітні зміни клімату, в особливості в Україні з огляду на обмежені фінансові можливості дослідників. Такі дані можуть бути оброблені та проаналізовані з використанням відкритого програмного забезпечення. В даній роботі використовувались дані з відкритих баз кліматичних даних ECAD та GHCN, які було проаналізовано інструментами програмного забезпечення R. База ECAD містить дані для 39 метеостанцій України, тоді як в базі GHCN містяться щодобові дані щодо температури повітря та кількостей опадів для 190 українських метеостанцій. Проте часовий період, за які наявні дані, та повнота даних (наявність пропусків) суттєво відрізняються для різних метеостанцій. В роботі проаналізовано дані про середньодобові температури та добові кількості опадів для метеостанцій Львів, Чернівці та Ужгород, завантажені з архіву GHCN для періоду 1960 – 2014 років. Повнота даних про температуру була суттєво вищою (менш ніж 0,16% пропусків) порівняно з даними щодо кількостей опадів (11 – 12% пропусків). Поле дати а таблицях було розбите на три окремі поля для числа року, місяця та дня, що дозволило обрахувати середньорічні температури і річні кількості опадів. Окремо було обраховано середні температури та кількості опадів для кожного з 4-ох сезонів року. За отриманими часовими серіями побудовано лінійні та квадратичні моделі, в яких незалежною змінною слугувало число року. Значимість лінійного та квадратичного трендів оцінювалась за значеннями відповідних коефіцієнтів детермінації. Для значимих лінійних трендів було обраховано коефіцієнти регресії, які характеризують середню за вказаний період швидкість зміни значень показника; також визначався напрямок значимих квадратичних трендів. Було встановлено, що, в той час як середньорічні температури зросли у всіх трьох містах, в Чернівцях це зростання було майже вдвічі більшим, ніж в Ужгороді. У Львові найсильніше потепління спостерігалось навесні та взимку, тоді як в інших двох містах температури найбільше зросли улітку. Літні температури мали тенденцію до прискорення зростання, що викликає занепокоєння. Осінь була єдиним сезоном, для якого за зазначений період не зафіксовано помітного зростання температур для жодної з проаналізованих серій. Тренди змін кількостей опадів виражені значно слабше: ці кількості дещо зменшились зимою і навесні у Чернівцях, і дещо зросли у Львові навесні.