ЯДЕРНА ЗОНА АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ КОЛЬОРОНІМУ ЧОРНИЙ / ЧОРНЫ / CZARNY / ЧЕРЕН / BLACK: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ

ЖУЙКОВА, М., КОТИС, О. (2024). THE NUCLEAR ZONE OF ASSOCIATIVE FIELDS FOR THE COLOUR TERM ЧОРНИЙ / ЧОРНЫ / CZARNY / ЧЕРЕН / BLACK: A COMPARATIVE ASPECT. Folia Philologica(8), 45–55. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/6

У статті проаналізовано дані асоціативних полів лексеми-стимулу ЧОРНИЙ / ЧОРНЫ / CZARNY / ЧЕРЕН / BLACK, отриманих від носіїв української, білоруської, польської, болгарської та англійської мов в одинадцяти вільних асоціативних експериментах. Вибір асоціативного поля саме цього прикметника зумовлений як його вагомим мовним статусом, так і культурним навантаженням концепту, позначуваного цим словом. Безпосереднім предметом зіставлення стала центральна зона відповідних асоціативних полів, до якої ми зарахували лише ті реакції, які у загальному обсязі поля посіли не менше 5 відсотків. Мета дослідження полягає у з’ясуванні міри інваріантності (стабільності) виявлених ядерних реакцій для всіх полів, а також характеру зв’язків ядерних реакцій зі словом-стимулом. Встановлено, що кількість асоціатів у центральній зоні обстежених полів коливається від одного (в англомовних британських респондентів) до п’яти (у носіїв білоруської мови). Загалом у полях представлено дев’ять найбільш частотних одиниць: ‘білий’, ‘колір’, ‘кіт’, ‘ніч’, ‘темний’, ‘негр’, ‘ворон’, ‘смерть’ та ‘день’. Найчастіше в центральній зоні трапляються реакції ‘білий’ та ‘колір’ (вони отримані у восьми експериментах з одинадцяти). У шести експериментах із носіями слов’янських мов у центральній зоні з’явилась реакція ‘кіт’. Меншою мірою інваріантності характеризуються ядерні реакції ‘ніч’, ‘темний’, ‘негр’, ‘ворон’, ‘смерть’ та ‘день’ (остання асоціація в статусі ядерної представлена лише у носіїв білоруської мови). Практично всі виявлені нами асоціати центральної зони полів пов’язані з колористичним значенням слова-стимулу, а не з його вторинними значеннями. Отримані реакції центральної зони вступають зі словом-стимулом у відношення різних типів. Найбільш очевидним видається зв’язок між стимулом ‘чорний’ та реакцією ‘білий’; це типовий прояв парадигматичних відношень антонімії. Складнішим, на нашу думку, є зв’язок між прикметником ‘чорний’ та реакцією на нього у вигляді іменника ‘колір’. З одного боку, це відношення є проявом синтагматичних граматичних зв’язків (особливо у флективних мовах, для яких характерне узгодження в роді), проте дані асоціативних експериментів дозволяють припускати, що носії слов’янських мов реагують на цей стимул як на назву концепту, ігноруючи його приналежність до чоловічого роду. Тому доречно вбачати у цьому зв’язку прояв відношень між назвою категорії базового рівня та категорією суперодинатного рівня свідомості. Найбільш складним є зв’язок між стимулом ‘чорний’ та реакцією ‘кіт’; цей зв’язок, безперечно, заснований на синтагматичних відношеннях, проте його висока частотність зумовлена факторами, які виходять за межі власне мовних чинників. На появу комбінації чорний кіт у центральній зоні асоціативних полів впливають елементи традиційного світогляду, в якому міфологема КІТ (з високо релевантним підконцептом ЧОРНИЙ КІТ) наділена оцінними змістами. Стала негативна оцінка саме чорних котів призвела до формування вербальної номінації, яка закріпилась у мовній пам’яті членів спільноти як носій культурно-семіотичного навантаження.