ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ: отця М. КОНРАД ТА ЙОГО КРИТИКА СОЦІАЛІСТИЧНО-КОМУНІСТИЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 листопада 2020 р.
Автор(и) :
Sheremeta, Oksana
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
27
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
147
Кінцева сторінка :
153
Цитування :
[APA 7] Sheremeta, O. (2020). ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ: отця М. КОНРАД ТА ЙОГО КРИТИКА СОЦІАЛІСТИЧНО-КОМУНІСТИЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ. Українознавчий альманах, (27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22
[ДСТУ] Sheremeta O. ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ: отця М. КОНРАД ТА ЙОГО КРИТИКА СОЦІАЛІСТИЧНО-КОМУНІСТИЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ. Українознавчий альманах. 2020. № 27. С. 147—153. DOI: 10.17721/2520-2626/2020.27.22 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття присвячена висвітленню значення процесу декомунізації у дослідженні заборонених радянською ідеологією тем та персоналій з історії філософії України, а саме: історії неотомізму та творчості його представника історика філософії о. М. Конрада (1876–1941). Для цього автор з’ясовує, як впливав ідеологічний тиск радянської системи на хід історико-філософських досліджень в Україні та які були його наслідки; чи могли українські історики філософії радянського періоду вивчати філософські погляди о. М. Конрада; якщо могли, то у який спосіб і з яких причин цього не було зроблено? Проведене дослідження показало, що ідеологічний тиск у історико-філософській сфері був не однаковий протягом радянського періоду. З початком «відлиги» відбувається поворот у дослідженнях з історії філософії України від вивчення філософської думки «революціонерів-демократів» та вчених-природознавців до «ідеалістичних» філософських вчень, що уможливило початок вивчення історії неотомізму з обов’язковою його критикою. Критика тоді часто була способом, який дозволяв вивчати погляди мислителів з небезпечними для радянської системи поглядами. З цих міркувань Конрада можна було критикувати як об’єктивного ідеаліста. Або, за націоналістичні ідеї, як буржуазного націоналіста. Проте і такі можливості мали свої межі. Аналіз критичних поглядів філософа на соціалістично-комуністичну ментальність дозволив охарактеризувати їх як добре аргументовані та об’єктивні, що могло стати ще однією причиною заборони вивчення його праць. У результаті репресій 1972 року українських філософів та посилення ідеологічного контролю за ходом історико-філософських досліджень припиняється вивчення не тільки неотомізму, а й творчості прорадянських мислителів. Початок процесу декомунізації уможливив свободу вибору тематик й персоналій для дослідження, створивши умови для об’єктивного вивчення творчого доробку отця М. Конрада.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
397.36 KB
Контрольна сума :
(MD5):0f07b765759ecd9cbee6fa2df5b00485
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International