ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ: отця М. КОНРАД ТА ЙОГО КРИТИКА СОЦІАЛІСТИЧНО-КОМУНІСТИЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ

Sheremeta, O. (2020). DE-COMMUNIZATION OF RESEARCHES IN THE HISTORY OF PHILOSOPHY IN UKRAINE: Father. M. KONRAD AND HIS CRITIQUE OF THE SOCIALIST AND COMMUNIST MENTALITY. Українознавчий альманах(27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22

Стаття присвячена висвітленню значення процесу декомунізації у дослідженні заборонених радянською ідеологією тем та персоналій з історії філософії України, а саме: історії неотомізму та творчості його представника історика філософії о. М. Конрада (1876–1941). Для цього автор з’ясовує, як впливав ідеологічний тиск радянської системи на хід історико-філософських досліджень в Україні та які були його наслідки; чи могли українські історики філософії радянського періоду вивчати філософські погляди о. М. Конрада; якщо могли, то у який спосіб і з яких причин цього не було зроблено? Проведене дослідження показало, що ідеологічний тиск у історико-філософській сфері був не однаковий протягом радянського періоду. З початком «відлиги» відбувається поворот у дослідженнях з історії філософії України від вивчення філософської думки «революціонерів-демократів» та вчених-природознавців до «ідеалістичних» філософських вчень, що уможливило початок вивчення історії неотомізму з обов’язковою його критикою. Критика тоді часто була способом, який дозволяв вивчати погляди мислителів з небезпечними для радянської системи поглядами. З цих міркувань Конрада можна було критикувати як об’єктивного ідеаліста. Або, за націоналістичні ідеї, як буржуазного націоналіста. Проте і такі можливості мали свої межі. Аналіз критичних поглядів філософа на соціалістично-комуністичну ментальність дозволив охарактеризувати їх як добре аргументовані та об’єктивні, що могло стати ще однією причиною заборони вивчення його праць. У результаті репресій 1972 року українських філософів та посилення ідеологічного контролю за ходом історико-філософських досліджень припиняється вивчення не тільки неотомізму, а й творчості прорадянських мислителів. Початок процесу декомунізації уможливив свободу вибору тематик й персоналій для дослідження, створивши умови для об’єктивного вивчення творчого доробку отця М. Конрада.