Правовий статус уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції

Бузницький Д. М. Правовий статус уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2025. 256 с.

Бузницький Д.М. Правовий статус уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025.
Дисертація є комплексним дослідженням правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.
У дисертації розкрито зміст сучасних наукових доробків вітчизняних та зарубіжних вчених, що досліджували правовий статус антикорупційних органів, зокрема уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Дисертантом виявлено та проаналізовано питання теоретичного та практичного характеру щодо функціонування інституту уповноважених з питань запобігання корупції, які потребують детального вивчення і як результат – сприятимуть удосконаленню антикорупційної діяльності на інституційному рівні.
Досліджено генезу становлення інституту уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, простежено етапи його розвитку в контексті формування антикорупційної політики України. Визначено місце і роль уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у загальній системі антикорупційних органів України.
Проаналізовано правові засади реалізації правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та обґрунтовано висновок щодо його недосконалості, що потребує відповідного законодавчого врегулювання. Показано, що недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) негативно впливає на ефективність їх функціонування та обмежує їх можливості у запобіганні корупційним проявам.
На основі аналізу зарубіжного досвіду становлення та розвитку аналогічних інститутів виявлено перспективні напрями вдосконалення правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції в Україні. Встановлено, що міжнародна практика демонструє різноманітні моделі функціонування антикорупційних інститутів на локальному рівні, які можуть бути адаптовані до вітчизняних умов.
Дисертантом визначено поняття та структуру правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та охарактеризовано його особливості. На основі теоретичних та практичних позицій науковців сформульовано авторське визначення правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції як комплексного правового інституту, що характеризується сукупністю законодавчо визначених елементів, які визначають місце і роль уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) у системі запобігання корупції, їх завдання, функції, повноваження, гарантії діяльності та відповідальність.
Детально проаналізовано повноваження уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та запропоновано їх класифікацію за різними критеріями. Особливу увагу приділено дослідженню превентивних, контрольних, консультативних та координаційних повноважень уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) та виявлено проблемні аспекти їх реалізації.
Досліджено систему гарантій реалізації правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та обґрунтовано необхідність її вдосконалення. Розкрито зміст організаційних, правових та матеріально-фінансових гарантій та виявлено недоліки їх нормативного забезпечення.
Розглянуто питання відповідальності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та запропоновано механізми підвищення їх ефективності. Автором проаналізовано види юридичної відповідальності, яка може наставати для уповноважених осіб в процесі реалізації їх повноважень, та встановлено особливості її застосування.
Дисертантом розроблено теоретичні та практичні аспекти удосконалення правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції. Запропоновано комплекс законодавчих змін, спрямованих на підвищення ефективності функціонування інституту уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції.
Особливу увагу приділено питанням взаємодії та координації уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції з антикорупційними органами у сфері запобігання корупції. Обґрунтовано необхідність розробки та впровадження єдиного механізму координації антикорупційної діяльності на всіх рівнях, що дозволить забезпечити системність та послідовність реалізації антикорупційної політики.
На основі аналізу зарубіжного досвіду реалізації правового статусу уповноважених осіб з питань запобігання корупції розроблено рекомендації щодо його використання в Україні. Запропоновано запровадити прогресивні практики функціонування аналогічних інститутів у зарубіжних країнах, зокрема щодо гарантій незалежності, механізмів взаємодії з громадськістю та міжнародними організаціями.
З метою удосконалення правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції автором дисертації розроблено систему організаційних та нормативних заходів, серед яких: розробка спеціального закону, який би комплексно регулював діяльність уповноважених підрозділів (уповноважених осіб); посилення гарантій їх незалежності; удосконалення механізмів взаємодії з іншими антикорупційними органами; впровадження прогресивних зарубіжних практик.
Результати дослідження дозволили сформулювати конкретні пропозиції щодо внесення змін до законодавства України з метою удосконалення правового статусу уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання корупції та підвищення ефективності їх діяльності у сфері запобігання та виявлення корупції.