ПРАКТИКИ ПАРТИСИПАТИВНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ І МІСЬКИЙ АКТИВІЗМ У РЕНОВАЦІЇ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ: КЕЙС М. ХЕРСОН

MALCHYKOVA, D. (2021). PARTICIPATORY BUDGETING PRACTICES AND CIVIC ACTIVISM FOR URBAN SPACE RENOVATION: THE CASE OF KHERSON. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(85), 38–48. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.38-48

У статті представлено результати дослідження практики партисипативного бюджетування і міського активізму у реновації міського простору м. Херсон, проаналізовано сучасні риси трансформації міських просторів. Партисипативне планування і бюджетування є сьогодні основою вироблення нових спільних, інтегрованих рішень щодо стратегічного розвитку громади. Разом з тим, під час дослідження кейсу м. Херсон визначено, що міський активізм у питаннях партисипативного бюджетування має дрібномасштабний характер - залучено до бюджету участі 2-5% населення міської громади, а загальна вартість схвалених проєктів складає менше 0,5% від середньорічного обсягу бюджету міста. Міський активізм поза партисипативним бюджетуванням має епізодичні прояви, зумовлені «малими ініціативами» окремих творчих колективів, підприємців, а не стратегічним планом просторового розвитку громади. Бюджет участі у розвитку херсонської міської громади поки що має в цілому характер псевдоучасті, оскільки переважна більшість прийнятих рішень фактично спрямовані на вирішення поточних проблемних ситуацій побутового і комунального характеру, а не реалізують порядок денний чи стратегічні цілі розвитку громади. В епоху фактичної деіндустріалізації міста Херсон має позиціонуватися не тільки як один із лідерів різнопланового зовнішнього та внутрішнього туризму, але і відновити свій статус комфортного міста, унікального рекреаційного і логістичного центру. У статті представлено авторське бачення перспективи планувальних рішень і міського активізму у трансформації міських просторів. До ключових моментів віднесено: 1) реновація та ревіталізація міського простору має здійснюватися перш за все шляхом створення креативних просторів різних типів і функціонального призначення (нові формати відпочинку, спілкування, інформальної освіти, розбудови інклюзивного середовища); 2) створення або оновлення існуючих публічних просторів має здійснюватись лише із залученням механізмів партисипативного управління, щоб забезпечити місто реально необхідним громаді функціональним наповненням; 3) окремим стратегічним напрямом реновації міського простору має стати збільшення частки зелених публічних просторів і використання переваг унікального розташування херсонської міської громади у гирлі р. Дніпро.