"Театр перед твоїм порогом". Драматургічний триптих Ігоря Костецького періоду МУРу: жанрова деконструкція і стильовий синтез
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Василенко, Вадим
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
26
Цитування :
[APA 7] Василенко, В. (2026). "Театр перед твоїм порогом". Драматургічний триптих Ігоря Костецького періоду МУРу: жанрова деконструкція і стильовий синтез. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 17–26. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.3
[ДСТУ] Василенко В. "Театр перед твоїм порогом". Драматургічний триптих Ігоря Костецького періоду МУРу: жанрова деконструкція і стильовий синтез. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. № 1. С. 17—26. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.39.3 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. У статті розглянуто драматургію Ігоря Костецького другої половини 1940-х років крізь призму жанрової деконструкції та полівалентного стильового синтезу. Основну увагу зосереджено на механізмах трансформації архаїчних жанрових моделей задля артикуляції модерністської проблематики, а також на процесах перекодування ідейно-естетичної парадигми української драми в добу Мистецького Українського Руху (МУРу).
Методи. Застосовано комплекс взаємодоповнювальних підходів, що уможливлюють багатогранний аналіз об'єкта: історико-літературний (для реконструкції мистецького ландшафту і генези драматургії автора), порівняльно-типологічний (задля обґрунтування жанрових інновацій у зіставленні з магістральними парадигмами європейського театру), поетикальний (з метою експлікації архітектоніки творів і стильових домінант митця) та інтертекстуальний (для осягнення багаторівневого діалогу письменника з національною і європейською культурною спадщиною).
Результати. З'ясовано, що авторські жанрові дефініції ("мораліте однієї днини", "вистава в масках", "містерія") функціонують як знаки семантичного розриву, адже задекларована в підзаголовках форма вступає в дисонанс з екзистенційною модальністю текстів. Зокрема, у "Спокусах несвятого Антона" підважування канону мораліте досягається через радикальну профанацію метафізичного конфлікту: замість вертикального руху до духовного просвітлення автор запроваджує структуру регресивної циклічності. У такому художньому просторі катарсис виявляється неможливим, а духовна боротьба героя підміняється відтворенням буденного абсурду. У драмі "Близнята ще зустрінуться" жанрова матриця "вистави в масках" модифікується шляхом депсихологізації персонажів, а сама маска функціонує не як засіб комічного перевтілення, а як знак розпаду ідентичності й множинності людського "я". У "Дійстві про велику людину" іронічне переосмислення містерійної схеми "сходження героя" унаочнює кризу сакрального в добу тотальної симуляції та знеособлення.
Висновки. Доведено, що підхід письменника до категорії жанру не нормативний, а евристичний: він здійснює ресемантизацію передмодерних драматичних форм, використовуючи їх структурні елементи (алегоризм, схематизм, маску) не за первісним сакрально-дидактичним призначенням, а для профанації міфу та діагностики антропологічної кризи ХХ ст. Феномен ідіостилю І. Костецького ґрунтується на поєднанні двох типологічно споріднених, хоча й історично віддалених естетичних систем: барокової, що "втримує" архітектонічний каркас його творів (вертикальна двоплановість, алегоричні фігури, прийом маски, концепт "theatrum mundi", інтермедійна фрагментація дії), і модерністської, котра наповнює їх актуальною екзистенційною чуттєвістю й новітніми поетикальними регістрами (експресіоністична напруга, сюрреалістична логіка сновидіння, абсурдистський алогізм, десубстанціалізація часу тощо).
Методи. Застосовано комплекс взаємодоповнювальних підходів, що уможливлюють багатогранний аналіз об'єкта: історико-літературний (для реконструкції мистецького ландшафту і генези драматургії автора), порівняльно-типологічний (задля обґрунтування жанрових інновацій у зіставленні з магістральними парадигмами європейського театру), поетикальний (з метою експлікації архітектоніки творів і стильових домінант митця) та інтертекстуальний (для осягнення багаторівневого діалогу письменника з національною і європейською культурною спадщиною).
Результати. З'ясовано, що авторські жанрові дефініції ("мораліте однієї днини", "вистава в масках", "містерія") функціонують як знаки семантичного розриву, адже задекларована в підзаголовках форма вступає в дисонанс з екзистенційною модальністю текстів. Зокрема, у "Спокусах несвятого Антона" підважування канону мораліте досягається через радикальну профанацію метафізичного конфлікту: замість вертикального руху до духовного просвітлення автор запроваджує структуру регресивної циклічності. У такому художньому просторі катарсис виявляється неможливим, а духовна боротьба героя підміняється відтворенням буденного абсурду. У драмі "Близнята ще зустрінуться" жанрова матриця "вистави в масках" модифікується шляхом депсихологізації персонажів, а сама маска функціонує не як засіб комічного перевтілення, а як знак розпаду ідентичності й множинності людського "я". У "Дійстві про велику людину" іронічне переосмислення містерійної схеми "сходження героя" унаочнює кризу сакрального в добу тотальної симуляції та знеособлення.
Висновки. Доведено, що підхід письменника до категорії жанру не нормативний, а евристичний: він здійснює ресемантизацію передмодерних драматичних форм, використовуючи їх структурні елементи (алегоризм, схематизм, маску) не за первісним сакрально-дидактичним призначенням, а для профанації міфу та діагностики антропологічної кризи ХХ ст. Феномен ідіостилю І. Костецького ґрунтується на поєднанні двох типологічно споріднених, хоча й історично віддалених естетичних систем: барокової, що "втримує" архітектонічний каркас його творів (вертикальна двоплановість, алегоричні фігури, прийом маски, концепт "theatrum mundi", інтермедійна фрагментація дії), і модерністської, котра наповнює їх актуальною екзистенційною чуттєвістю й новітніми поетикальними регістрами (експресіоністична напруга, сюрреалістична логіка сновидіння, абсурдистський алогізм, десубстанціалізація часу тощо).
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
506.96 KB
Контрольна сума :
(MD5):6c16a2c89463a06e641d547a375f7f9d
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International