Соціогідрологія: плюси і мінуси нової міждисциплінарної області досліджень

Хільчевський, В. (2021). Соціогідрологія: плюси і мінуси нової міждисциплінарної області досліджень. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1-2(78-79), 9-13. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.78-79.1

Метою дослідження було охарактеризувати стан справ у соціогідрології, концепція якої почала активно завойовувати позиції у світі з початку 2000-х рр. За відлік про певне системне оформлення соціогідрології прийнято вважати публікацію 2012 р. M. Sivapalan та ін. У ній було визначено соціогідрологію як нову науку, що вивчає динамічні взаємодії та зворотний зв’язок між водою і людиною: історичне вивчення взаємодії між гідрологічними й соціальними процесами; порівняльний аналіз коеволюції та самоорганізації людини і водних систем у різних культурах; процесне моделювання взаємодії людини та водних систем. Значною кількістю дослідників підхоплено ідею нової науки. На прикладі аналізу публікацій у міжнародних журналах із тематики, що належить до соціогідрології, показано, що в науковій періодиці протягом 2012–2020 рр. вийшло близько 180 статей, які процитовані близько 4000 разів за даними Web of Science. Основний зміст досліджень у галузі соціогідрологіі зводиться до трьох аспектів: компроміс у зв’язаній системі “людина – вода”; інтереси в управлінні водними ресурсами; віртуальні дослідження води у зв’язаній системі “людина – вода”.

Показано, що наукова гідрологічна громадськість не одностайно сприйняла ідею виникнення нової науки. Частина вчених-гідрологів уважає, що соціогідрологія є галуззю гідрології. Вони зауважують, що в публікаціях із соціогідрології помітна тенденція до запозичення модних синтаксисів і популярних концепцій із інших сфер, але при цьому не беруться до уваги попередні й сьогоднішні надбання у сфері дослідження пов’язаних систем “людина – вода”, які вже отримані в гідрології. Однак опоненти наголошують, що цінний унесок соціогідрологів полягає в їхній наполегливості у нагадуванні гідрологам про необхідність урахування людського чинника в дослідженнях гідрологічних систем.

Наголошено, що українським ученим необхідно використовувати світовий досвід застосовування методів дослідження з інтеграції гідрологічних і соціально-економічних аспектів планування водних ресурсів, ураховуючи, що в соціально-гідрологічних системах існують соціальні, економічні та гідрологічні підсистеми, які причинно пов’язані. Такий підхід дозволив би, наприклад, дати чітку відповідь на питання про роль і значення Дніпровського каскаду та й водосховищ узагалі для країни.Ключові слова: соціогідрологія, система “людина – вода”, соціогідрологічне моделювання, інтегроване управління водними ресурсами, водосховища, гідрологія.