РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В КОНТЕКСТІ ЕДИТОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ

ОДРЕХІВСЬКА, І. (2025). TRANSLATION EDITING IN EDITORIAL STUDIES: CONCEPTUAL UNDERPINNINGS AND FUTURE DIRECTIONS. Folia Philologica(9), 34–40. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/9/5

Метою цієї статті є системне окреслення концептуальних підходів до дослідження редагування перекладу та позиціонування аналізу редакторських практик у ширшому контексті едитології перекладу. Відповідно до поставленої мети здійснено історіографічний аналіз ключових теоретичних поглядів на редагування перекладу в українському науковому дискурсі, що дало змогу чітко виокремити головні метатенденції у розвитку цієї сфери. Доведено раціональність запровадження едитології перекладу для формування ширшого редакторського погляду на переклад. З едитологічної перспективи розроблено та запропоновано три взаємодоповнюючі методологічні рамки для комплексного вивчення перекладного видання: мережево-системну, концептуально-феноменологічну й ідеологічно-політичну. Мережево-системний ракурс аналізу розкриває інтерсуб’єктність та залучену аґентність у складному перекладацькому процесі, підкреслюючи множинність учасників та їхню взаємодію. Концептуально-феноменологічна рамка актуалізує виміри темпоральності, інтенціональності та концептуальної інтеграції в роботі редактора-упорядника перекладного видання. В ідеологічно-політичному контексті аналізу редакторсько-упорядницької роботи можемо задіювати низку актуальних перспектив – стратегічного есенціалізму (Г. Ч. Співак), інтерналізації панівної ідеології (так звана хибна свідомість), субверсії, іншування (othering) і низку інших. Це дає змогу вийти за межі суто технічного та стилістичного розуміння редагування, виявляючи, як вибір редактора-упорядника активно формує смисли й відтворює або оскаржує існуючі соціальні та владні відносини в тексті. Запропоновані мережево-системна, концептуально-феноменологічна й ідеологічно-політична перспективи відкривають широкі можливості для подальших поглиблених досліджень конкретних редакторсько-упорядницьких практик, вивчаючи їхній багатовимірний вплив на перекладні видання.