РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В КОНТЕКСТІ ЕДИТОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
3 липня 2025 р.
Автор(и) :
ОДРЕХІВСЬКА, Ірина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
9
ISSN :
2786-5908
Початкова сторінка :
34
Кінцева сторінка :
40
Цитування :
[APA 7] ОДРЕХІВСЬКА, І. (2025). РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В КОНТЕКСТІ ЕДИТОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ. Folia Philologica, (9), 34–40. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/9/5
[ДСТУ] ОДРЕХІВСЬКА І. РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В КОНТЕКСТІ ЕДИТОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ. Folia Philologica. 2025. № 9. С. 34—40. DOI: 10.17721/folia.philologica/2025/9/5 (дата звернення: 25.07.2026).
Метою цієї статті є системне окреслення концептуальних підходів до дослідження редагування перекладу та позиціонування аналізу редакторських практик у ширшому контексті едитології перекладу. Відповідно до поставленої мети здійснено історіографічний аналіз ключових теоретичних поглядів на редагування перекладу в українському науковому дискурсі, що дало змогу чітко виокремити головні метатенденції у розвитку цієї сфери. Доведено раціональність запровадження едитології перекладу для формування ширшого редакторського погляду на переклад. З едитологічної перспективи розроблено та запропоновано три взаємодоповнюючі методологічні рамки для комплексного вивчення перекладного видання: мережево-системну, концептуально-феноменологічну й ідеологічно-політичну. Мережево-системний ракурс аналізу розкриває інтерсуб’єктність та залучену аґентність у складному перекладацькому процесі, підкреслюючи множинність учасників та їхню взаємодію. Концептуально-феноменологічна рамка актуалізує виміри темпоральності, інтенціональності та концептуальної інтеграції в роботі редактора-упорядника перекладного видання. В ідеологічно-політичному контексті аналізу редакторсько-упорядницької роботи можемо задіювати низку актуальних перспектив – стратегічного есенціалізму (Г. Ч. Співак), інтерналізації панівної ідеології (так звана хибна свідомість), субверсії, іншування (othering) і низку інших. Це дає змогу вийти за межі суто технічного та стилістичного розуміння редагування, виявляючи, як вибір редактора-упорядника активно формує смисли й відтворює або оскаржує існуючі соціальні та владні відносини в тексті. Запропоновані мережево-системна, концептуально-феноменологічна й ідеологічно-політична перспективи відкривають широкі можливості для подальших поглиблених досліджень конкретних редакторсько-упорядницьких практик, вивчаючи їхній багатовимірний вплив на перекладні видання.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
357.21 KB
Контрольна сума :
(MD5):d99fb9f1547a085257b4e6776691164b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International