ЦИФРОВІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ: МІЖ ЕФЕКТИВНІСТЮ ТА ІНКЛЮЗИВНІСТЮ

МУСТАФАЄВ, А. (2025). DIGITALIZATION OF SOCIAL SERVICES FOR INTERNALLY DISPLACED PERSONS IN UKRAINE: BETWEEN EFFICIENCY AND INCLUSIVITY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(11), 29–34. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/3

Вступ. Цифровізація соціальних послуг стала ключовим напрямом державної політики в умовах масштабних викликів, спричинених війною в Україні. Із 2022 року різко зросла потреба в оперативному наданні підтримки мільйонам внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що актуалізувало питання використання цифрових інструментів для забезпечення доступності, прозорості та ефективності соціального захисту.
Стаття присвячена аналізу еволюції цифрових інструментів, призначених для забезпечення соціальних послуг ВПО в Україні, з урахуванням їхньої ефективності, інклюзивності та наявних бар’єрів — правових, технологічних і соціальних. У фокусі дослідження — взаємодія між державними платформами, місцевими ініціативами та досвідом користувачів із різним рівнем цифрової компетентності. Особлива увага приділяється питанню цифрової справедливості як принципу, що має забезпечувати рівний доступ до соціального захисту в умовах кризи та переміщення.
Методи. Дослідження ґрунтується на контент-аналізі національного законодавства, урядових звітів, міжнародних аналітичних оглядів, а також функціоналу ключових цифрових платформ, таких як «Дія» та Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС). Методологічно застосовано порівняльний підхід, що дозволяє виявити динаміку змін та відмінності в підходах до цифровізації в умовах воєнного та поствоєнного періодів.
Результати. Попри значний прогрес у розвитку цифрових сервісів, залишається низка викликів — фрагментоване управління, цифрова нерівність, обмежена участь вразливих груп у проєктуванні послуг. У цьому контексті важливо не лише вивчати ефективність цифрових рішень, але й переосмислювати їх соціальні наслідки, зокрема у сфері прав людини, довіри до інституцій і можливостей автономного доступу до допомоги.
Висновки. Цифровізація має потенціал значно підвищити ефективність та інклюзивність соціальних послуг, проте потребує стратегічного планування, інституційної сталості й забезпечення прав користувачів.