ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ГРОМАДЯН ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ В СУЧАСНІЙ ДОКТРИНІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Цьоменко, А. (2023). CITIZENS' PERSONAL DATA, AND ITS' CLASSIFICATION IN CURRENT DOCTRINE OF ADMINISTRATIVE LAW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(1), 41–45. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2023.53.41-45

Присвячено питанням визначення персональних даних громадян та їх класифікації у сучасній доктрині адміністративного права. Наголошено, що у вітчизняній юридичній науці триває пошук моделі правового механізму регулювання відносин із захисту персональних даних, яка узгоджувалася б з міжнародно-правовими стандартами, гарантувала б ефективний захист прав і свобод людини та громадянина, що має стати частиною імплементації національної правової системи у спільний європейський правовий простір. Зазначено, що адміністративно-правове забезпечення відносин обігу та обробки персональних даних полягає у впливі на такі відносини юридичних засобів адміністративно-правового характеру. Аналіз доктринальних визначень демонструє багатогранність визначення персональних даних, у чому і знаходить своє відображення їхня соціально-правова природа. Визначено, що персональні дані громадян – це будь-яка інформація в об'єктивізованій формі, що дає можливість визначити її інформаційне джерело, і стосується суб'єкта даних, тобто ідентифікованої або такої, що піддається ідентифікації фізичної особи (громадянина) та відносно якої органи публічної влади й інші уповноважені суб'єкти наділені суб'єктивним обов'язком забезпечення належного рівні організаційно-правової охорони та захисту. Наголошено, що персональним даним громадян властиві такі ознаки, як: інформаційний зміст, тобто персональні дані, з точки зору більшості науковців, виступають як відомості чи сукупність відомостей (включає будь-яку інформацію) про особу; ідентифікуюча властивість; фіксована форма та відображення в певному джерелі (носії даних); невичерпність; набувають правового режиму персональних даних із початком обробки, тобто будь-якої дії або сукупності дій таких, як: збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем. Відштовхуючись від аналізу правової природи персональних даних з позиції галузі адміністративного права, доктринальних підходів і міжнародно-правового регламентування, наведено підхід щодо виділення їх видів. Запропоновано розділити персональні дані громадян на групи, використовуючи критерії їхнього змістового наповнення та рівня встановленої "доступності": загальні (або загальнодоступні), спеціальні та біометричні. Водночас різновидами біометричних персональних даних громадян виступають генетичні дані про особу та дані, що стосуються здоров'я, або медичні персональні дані громадян.