ПРОБЛЕМА СКІНЧЕННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Yatchenko, V., Oliinyk, O. (2020). THE PROBLEM OF FINITENESS OF HUMAN EXISTENCE IN UKRAINIAN FOLKLORE. Almanac of Ukrainian Studies(26), 100–104. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.26.15

В статті піддаються аналізові екзистенційні проблеми життя, смерті й безсмертя в українському фольклорі (на матеріалі українських казок). В корпусі українських народних казок широко побутують теми, які в європейській філософії й літературі отримали назву «трагічні основи людського буття», – усвідомлення неуникності смерті в земному бутті людини, пошук форм здобуття індивідуального безсмертя. В українських казках спостерігається двоїсте ставлення особистості до неминучості власної смерті. З одного боку тут наявний мотив замирення з фатумом людської долі, а задля пом’якшення болючого відчуття власної скінченності педалюється настанова про вищий сенс існування смерті. Смерть виправдовується, бо вона постає як запобігання безглуздості нескінченного людського існування або як перепона розгнузданості примх і небезпечних забаганок індивіда, або ж врешті-решт як покарання людей за здійснені порушення заповідей Вищої духовної істоти. Іншими словами – смерть постає в низці казок як втілення вищої світової справедливості. При цьому смерть здебільшого постає в казках як опредмечене язичницьке уявлення про Смерть як конкретну живу істоту зі своїми примхами, симпатіями й слабкостями. Проблема ж пошуків шляхів досягнення безсмертя прослідковується в українських казках теж двояким чином. Найчастіше цей пошук розгортається в площині перемоги героя казки над смертю або через ув’язнення смерті, або через одруження героя з божественною істотою. Це дуже поширений мотив у казках народів світу. Рідше зустрічається мотив досягнення безсмертя через моральне самовдосконалення героя, дотримання ним моральних заповідей Бога. Це вже відображення в казках впливу християнства на духовний світ предків сучасних українців.