Параметри
Проект відкриття Парку Льодовикового періоду в селі Старуня на Прикарпатті
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Адаменко, Олег
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Ковбанюк, Іван
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Мосюк, Микола
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4-6 (96-98)
ISSN :
0868-6939
Початкова сторінка :
54
Кінцева сторінка :
63
Цитування :
Адаменко О. М., Ковбанюк І. В., Мосюк М. І. Проект відкриття Парку Льодовикового періоду в селі Старуня на Прикарпатті. Фізична географія та геоморфологія. 4–6 (96–98). С. 54–63.
Парк Льодовикового періоду (ПЛП) – це запропонована О. М. Адаменком ландшафтно-архітектурна модель давнього пізньоплейстоценового (45–11 тисяч років тому) природнього середовища останньої епохи віслінського (вюрмського, валдайського) зледеніння, коли досліджувану територію населяли велетенські тварини так званої мамонтової фауни. Нині – це геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Старуня’’, яка набула цього статусу у 1984 році. Об’єктами ПЛП, крім викопних ссавців, є єдиний в Карпатах діючий грязьовий вулкан, ряд нафтових вулканчиків, джерел мінеральних вод одинадцяти типів, газовий факел, що горить з 30-х років ХХ століття над свердловиною “Надія”, рештки бетонних фундаментів розвідувальних нафтових свердловин та ін. Перші забальзамовані сіллю і бітумом туші мамонта Mammuthus primigenius Blum з глибини 12,5 м та волохатого носорога Rinoceros antignitatis Blum з глибини 17,6 м були підняті із копальні №4 (“Мамонтової”) при розробці озокеритового родовища у 1907 р. на південно-західній околиці с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. У 1929 р. Краківською Академією Вміння із спеціально пройденої свердловини, а потім з копальні з глибини 17 м були підняті туші ще трьох носорогів №2, 3, 4. Ось такі артефакти стали об’єктами для пропозиції створити у Старуні Парк Льодовикового періоду, проект якого доробили у 2006 р. доцент Д. О. Зорін та сільський голова Старуні І. В. Мосюк. Природнє середовище мамонтової фауни – перигляціальні (прильодовикові) тундросистеми – було реставровано після спільних україно–польських експедицій 2004–2005 та 2007–2009 рр. методами палінологічних (спорово-пилкових), палеокарпологічних, малакофауністичних аналізів та визначення абсолютного віку радікарбоном 14С. (М. Котарба, Р. Стахович-Рибка, Т. Соколовський та ін.). У 2019 р. виконано еколого-культурний проєкт “Малі міста – великі враження” Старунської сільської ради та Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України, Міністерства культури України за участі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Для моделювання фігур мамонта, носорога, оленя і мисливця кроманьйонки використана методика Топіар Арт, відома ще з римських часів. 26 жовтня 2019 р. відбувся фестиваль – відкриття ПЛП у присутності майже 17 тисяч відвідувачів. Почалось реальне втілення наукової ідеї в житт.
Галузі знань та спеціальності :
106 Географія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
845.31 KB
Контрольна сума:
(MD5):83e19dd3573e0959a495ed249bfdd97f
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
https://doi.org/10.17721/phgg.2019.4-6.06