ЛІНГВОФОЛЬКЛОРИСТИКА «БЕЙРУТСЬКИХ ОПОВІДАНЬ» АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО

ПРИСТАШ, А. (2023). LINGUAL FOLKLORE STUDIES OF “BEIRUT STORIES” BY AGATANGEL KRYMSKYI. Folia Philologica(5), 34–39. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/5/5

Розвиток відносно нової філологічної науки – лінгвофольклористики – вимагає від сучасних науковців переосмислення наукової та літературної спадщини видатних діячів української культури. Зокрема, літературна творчість Агатангела Кримського, особливо його орієнталістичні твори, продукує безмірну площину для нових наукових пошуків з огляду на багатогранність і непересічність особистості автора. Мета запропонованого дослідження полягає у вивченні «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського крізь призму лінгвофольклористики, відображення лінгвофольклористичних тенденцій в ідіостилі орієнталіста, а також окресленні внеску письменника в розбудову засад лінгвофольклористики як сучасної філологічної науки. Для реалізації поставленої мети в процесі роботи над джерелами було використано описовий, структурний, зіставний, історичний та типологічний наукові методи. Наукова новизна полягає у спробі змінити ракурс, під яким дослідники спадщини Агатангела Кримського розглядали його постать. Етнографічні дописи науковця розглядалися його сучасниками та послідовниками швидше як польові дослідження, аніж глибокий компаративний лінгвістичний зріз двох ментальностей і культур. У цій статті виконано аналіз літературної творчості митця крізь призму лінгвофольклористики, окреслено вплив згаданої філологічної науки на його стиль і переосмислено перебіг національного літературного процесу та розвиток вітчизняної науки кінця ХІХ – початку ХХ століття. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що у своїй орієнталістичній белетристиці Агатангел Кримський сформулював засадничі принципи сучасної лінгвістичної науки, оскільки його наукові розвідки про життя арабського народу й арабську народну творчість є безцінним джерелом лінгвофольклористичних знань.