Russia’s typical frames of civilian harm cases in the full-scale Russo-Ukrainian war: exploratory frame analysis (2022–2024 data)

Kuzmenko, H. (2024). Russia’s typical frames of civilian harm cases in the full-scale RussoUkrainian war: exploratory frame analysis (2022–2024 data). Current Issues of Mass Communication, 36, 43–53. https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.36.43-53

З початку повномасштабної російсько-української війни у лютому 2022 року в межах своєї стратегічної комунікації Росія намагається фреймувати свої воєнні злочини, зокрема атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру, щоби підтримати цілісність своїх стратегічних наративів, іміджу та мінімізувати репутаційні ризики. І хоча науковці приділяють увагу стратегічній комунікації РФ певну увагу, наразі бракує науково й емпірично обґрунтованого знання про те, які саме фрейми використовує Росія для реінтерпретації своїх воєнних злочинів. Це дослідження позиціонується як розвідувальне дослідження, мета якого – попередньо висвітлити ключові фрейми, які Росія використовує у своїй стратегічній комунікації для пояснення випадків шкоди цивільним, що завдана російськими силами. Ключовим методом дослідження є якісницький фрейм-аналіз повідомлень російських комунікаторів (передусім – посадовців, урядових акторів РФ), що транслювалися у відповідь на випадки шкоди цивільним в Україні у період 2022 – 2024 рр. Вибірка випадків цивільної шкоди (N = 43) відібрана методом рандомізованого вибору (з урахуванням принципів насиченості даних) з масиву даних від Bellingcat. Для інтерпретації результатів використовується аналітична рамка за авторством Entman’а (1993), що висвітлює 4 функції фреймів (визначення проблеми, пояснення каузальності, морально-етична оцінка та пропозиції вирішення проблеми). Результати аналізу свідчать про те, що комунікатори РФ використовують набір з принаймні трьох типових фреймів (ігнорування, удар по військових цілях, антиросійська інсинуація) для інтерпретації злочинів РФ у сприятливому для себе світлі. Водночас, у дослідженні обговорюються ще два види фреймів, які можуть бути не настільки типовими, але теоретично вагомими (деперсоналізований випадок і помста). У статті обговорюються структурні особливості кожного фрейму; узагальнюється, що фрейми спрямовані або на легітимізацію завдання Росією удару по цивільній інфраструктурі, або на суцільну реінтерпретацію події. Результати дослідження, таким чином, пропонують стартову теоретичну основу для подальших досліджень фреймінгу в контексті стратегічної комунікації Росії в умовах повномасштабної війни.