Репрезентація церковнослов'янізмів у повсякденній мові віруючих українського православ'я

Борейко, Ю.; Кулакевич, М.

doi:10.17721/sophia.2023.21.1

Репрезентація церковнослов'янізмів у повсякденній мові віруючих українського православ'я

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

8 серпня 2023 р.

Автор(и) :

Борейко, Ю.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кулакевич, М.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15651

DOI :

10.17721/sophia.2023.21.1

Журнал :

Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник

Випуск :

1(21)

ISSN :

2521-6570

Початкова сторінка :

4

Кінцева сторінка :

7

Цитування :

[APA 7] Борейко, Ю., & Кулакевич, М. (2023). Church slavonicism representation in the ukrainian orthodox believers everyday language. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (1(21)), 4–7. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.21.1

[ДСТУ] Борейко Ю., Кулакевич М. Church slavonicism representation in the ukrainian orthodox believers everyday language. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2023. no. 1(21). P. 4—7. DOI: 10.17721/sophia.2023.21.1 (date of access: 17.07.2026).

На основі з'ясування суспільно-історичних особливостей розвитку церковнослов'янської мови в Україні розкрито смисловий потенціал церковнослов'янської лексики в повсякденній мові віруючих українського православ'я на прикладі семантичного аналізу окремих лексичних одиниць. Вказано на вагоме значення церковнослов'янської мови як підґрунтя православної традиції. Встановлено, що повсякденна мова віруючих у формі православного соціолекту постає мовною мікросистемою, що характеризується певними параметрами і можливостями функціонування. На повсякденному рівні комунікації віруючих українського православ'я відбувається актуалізація архаїчної лексики, з'являються нові конотації, триває деатеїзація певної групи слів. Обґрунтовано твердження, що до початку 90-х рр. ХХ ст. розвиток української літературної мови і реабілітація церковнослов'янської богослужбової мови не були пріоритетними напрямами державної політики. Церковнослов'янська мова, зважаючи на конфесійний характер, була відірваною від живого використання в різних сферах суспільного життя, зазнавала численних змін, кодифікації та нормування. Це призвело до витіснення з ужитку традиційної української версії церковнослов'янської мови, що відобразилося на її використанні в церковній сфері. Вплив української живої мовної традиції виявився у відтворенні церковнослов'янської мови в конфесійному середовищі. Русифікації православної церкви в ХІХ ст. була протиставлена усна богослужбова традиція, що давала змогу священникам і дияконам інтерпретувати церковнослов'янізми українською мовою під час церковних служб. На відміну від народного і книжного варіантів української мови, церковнослов'янська мова ніколи не вживалася у живому спілкуванні. Вона використовувалася під час читання молитов чи проведення богослужінь, а на державному рівні – як літературна мова в дипломатичному та юридичному листуванні. Винятком є запозичення окремих лексем та синтаксичних конструкцій, що використовуються у сучасній українській мові зі стилістичною метою.

Галузі знань та спеціальності :

03 Гуманітарні науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Гуманітарні науки

Файл(и) :

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

348.02 KB

Контрольна сума :

(MD5):00eff9e0aca2c793286d51a8e8ac0791

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International