ДОБА МІДАСУ: НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК

Teleshun (Телешун Ярослав Сергійович), Y. (2020). AGE OF MIDAS: NEW WORLD ORDER. Політологічний вісник(85), 111–131. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.111-131

Корупція — незмінний і «вірний» супутник людства з давніх часів і по сьогоднішній день. Як і будь-яке явище, породжене людською діяльністю, корупція не є статичною та еволюціонує паралельно з ускладненням людських відносин. Під натиском глобалізації «традиційна» корупція набуває нових ознак, що дозволяють класифікувати її як «глобальну корупцію». Ми припускаємо, що в сучасному світі глобальна корупція є стабілізуючим механізмом сучасної моделі світового порядку та запобіжником руйнації нежиттєздатних форм людського співіснування.Визначено три головні причини нерівності розподілу доходів у світі: 1) існування так званих «податкових раїв» — офшорних зон, що дають змогувласникам великого капіталу уникати сплати податків; 2) неефективність або небажання національних урядів і світового співтовариства у регуляції цього питання; 3) системне взаємопроникнення бізнесу й політики та виникнення явища так званої «глобальної корупції».Стверджується, що держави з нестабільним інституційним середовищем, зокрема Україна й Російська Федерація, стали «транзитним хабом» глобальної корупції за посередництва фінансово-політичних груп. За умови існування системної інституційної нестабільності фінансово-промислові групи втрачають виключно економічні риси і набувають нових ознак, що дають підстави класифікувати їх як фінансово-політичні. Зазначено, що для таких корпоративних груп характерним є поєднання економічних, політичних і адміністративно-управлінських складових для реалізації приватних та галузевих інтересів.Запропоновано два характерних сценарії розвитку взаємозв’язку фінансово-промислових груп і органів державної влади в умовах нестабільного інституційного середовища: 1) повне підпорядкування політичної, економічної діяльності фінансово-промислових груп волі держави — «захоплення бізнесу» (наприклад, у Російській Федерації); 2) «захоплення влади» фінансово-промисловими групами та їхня подальша трансформація у фінансово-політичні групи (наприклад в Україні). Припущено, що за таких обставин деякі держави можуть використовувати корупцію як ефективний інструмент впливу політичного процесу на інші країни.