Сторітелінг як поліфункціональний інструмент сучасної комунікації: мовностилістичні особливості
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
24 листопада 2019 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
39
ISSN :
2523-4870
Початкова сторінка :
106
Кінцева сторінка :
121
Цитування :
[APA 7] П'ятецька, О. В. (2019). Storytelling as a Polifunctional Instrument of Modern Communication: Linguistic and Stylistic Features. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, (39), 106–121. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.39.106-121
[ДСТУ] П'ятецька О. В. Storytelling as a Polifunctional Instrument of Modern Communication: Linguistic and Stylistic Features. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2019. no. 39. P. 106—121. DOI: 10.17721/APULTP.2019.39.106-121 (date of access: 18.07.2026).
У статті розглядається медійний інструмент сучасної комунікації – сторітелінг, який широко застосовується в комерційних, рекламних, корпоративних цілях з метою впливу на емоційну, пізнавальну та мотиваційну сфери реципієнтів. Водночас створення й розповідь сюжетних історій на основі реальних життєвих фактів є ефективним навчальним прийомом, який сприяє розвитку мовної компетентності та дає можливість вирішити різні комунікативні завдання. Аналіз сторітелінгу показав, що особливої актуальності він набув завдяки принципам подачі інформації: в імпліцитній формі, ненав'язливо відбувається вплив на аудиторію, завойовуються її довіра й лояльність, внаслідок чого реципієнти самостійно ухвалюють рішення та роблять відповідні висновки. Встановлено, що для досягнення високого рівня впливу на цільову аудиторію історія повинна: бути правдивою, емоційною, відзначатись актуальністю та новизною, містити ідею, яскравий персонаж чи образ, мати динамічний сюжет, нерідко з ефектом неочікуваності, логічний висновок, інтригувати до кінця і (для електронних версій) супроводжуватися якісним контентом. Незважаючи на визначені алгоритми побудови історій і типові змістові структури їхніх сюжетів, наразі спостерігається тенденція до створення сторітелінгу не за шаблонами. Головний принцип, який зумовлює вибір теми, ідеї, специфіку мовної організації історій – це адаптація до цільової аудиторії. Окремо проаналізовано сторітелінг "прямої дії", який останнім часом поширився в соцмережах. Його мета – привернути увагу читацької аудиторії до актуальних проблем сьогодення, вплинути на емоції та поведінку користувачів соцмереж через вербальні й невербальні засоби. Прикладом такого сторітелінгу в Україні є медіапроєкт Ukraїner, завдяки якому вдалося репрезентувати нашу країну по-новому й втілити в життя мрії багатьох пересічних громадян. Вивчення різних видів історій показало, що для сторітелінгу характерними є такі мовностилістичні засоби: емоційно забарвлена лексика, типова для художнього, масмедійного й розмовного стилів, іншомовні слова, жаргонізми, сленгові вирази, фразеологізми, метафори, персоніфікація, риторичні конструкції, прийоми градації, контрасту, повтору. Серед частин мови домінують дієслова, які інтенсифікують і динамізують розповідь.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
383.8 KB
Контрольна сума :
(MD5):1d9db1acc7d7710f640257a165525838
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International