Еволюція інструментарію публічної дипломатії Великої Британії, Канади та Австралії

Лялька Ю. М. Еволюція інструментарію публічної дипломатії Великої Британії, Канади та Австралії : дис. ... доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2026. 248 с.

Лялька Ю.М. «Еволюція інструментарію публічної дипломатії Великої Британії, Канади та Австралії». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2026.
У сучасних умовах міжнародних відносин публічна дипломатія перетворилася на один із ключових інструментів формування позитивного іміджу держави, просування її національних інтересів та встановлення ефективної комунікації з іноземними аудиторіями. Вона поєднує в собі елементи культурного обміну, інформаційної політики, освітніх програм і гуманітарного співробітництва, що дозволяє державам впливати на міжнародну громадську думку без застосування примусу чи економічного тиску. Успішна реалізація публічної дипломатії потребує не лише інституційного забезпечення, але й стратегічного підходу, адаптованого до конкретного зовнішньополітичного контексту. Саме тому вивчення моделей та інструментарію публічної дипломатії провідних демократичних країн світу, таких як Велика Британія, Канада, Австралія, є актуальним і важливим для осмислення можливостей ефективної зовнішньополітичної комунікації в умовах глобальної нестабільності та інформаційних викликів.
У результаті дослідження встановлено, що Велика Британія сформувала одну з найефективніших моделей публічної дипломатії у світі. Її традиційна дипломатична практика має глибоку історію, а сучасна модель охоплює всі складові Сполученого Королівства, що зумовлює її значний вплив на міжнародну аудиторію. Засоби публічної дипломатії, зокрема Британська рада та мовник BBC, сприяють підтримці позитивного іміджу держави, забезпечуючи поширення інформації про культуру, мову, кінематограф, музику та суспільно-політичне життя Великої Британії.
Виявлено, що у Канаді наявна специфічна публічна дипломатія, котра займає вагоме місце в системі реалізації зовнішньої політики, зосереджуючись на використанні інструментів «м’якої сили» та участі в міжнародних гуманітарних ініціативах. Її підходи відображають складність гуманітарної проблематики сучасного світу, що тісно пов’язана з питаннями політики, економіки, міжнародного співробітництва та цінностей. Послідовне використання зазначених механізмів сприяє зміцненню авторитету Канади на міжнародній арені, незважаючи на окремі економічні труднощі. Канада продовжує підтримувати гуманітарний вектор своєї публічної дипломатії в межах мультилатералістської традиції, водночас зберігаючи пріоритетність канадсько-американських відносин.
Доведено, що Австралія також реалізує власну публічну дипломатію через інституційну мережу, головним органом якої є Департамент закордонних справ і торгівлі Австралії (ДЗСТ). Цей орган забезпечує інформаційний супровід своєї діяльності через офіційний вебресурс, де оприлюднюються стратегічні документи, звіти, плани заходів, електронні видання, що дозволяє здійснювати громадський моніторинг ефективності реалізації відповідної політики. Водночас, бюджетна політика уряду, спрямована на загальне скорочення витрат, впливає на фінансування публічної дипломатії. Незважаючи на обмежені ресурси, ДЗСТ підтримує належний рівень ефективності реалізації зазначеної діяльності. Контроль з боку Постійного комітету із зовнішньої політики, оборони та торгівлі Сенату Австралії сприяє удосконаленню інституційних практик та корекції стратегічних векторів у сфері публічної дипломатії.
Визначено, що у сучасних умовах глобальної нестабільності стратегічна роль публічної дипломатії трансформувалася з допоміжного механізму в ключовий стратегічний ресурс формування репутаційного капіталу держави. Масштабна інституціоналізація зовнішньополітичних комунікацій Великої Британії, Канади та Австралії зумовила перехід від традиційно «закритих» практик до розгалужених +систем публічної взаємодії. Обраний вектор впливу дозволяє цим державам диверсифікувати свій інструментарій – від класичного культурного обміну і освітніх програм до цифрових платформ та гуманітарних ініціатив – конвертуючи потенціал «мʼякої сили» у реальні важелі міжнародного впливу. Попри спільну демократичну основу, кожна країна вибудувала унікальну архітектуру зовнішнього впливу, що відповідає її геополітичному положенню та історичній ретроспективі.
Розкрито, що публічна дипломатія Канади в Україні реалізується на основі унікальної «діаспорної моделі» взаємодії державних структур, української громади та академічних кіл, яка на початковому етапі (1991-2004 рр.) забезпечило активну підтримку гуманітарного розвитку та інституційної розбудови демократичного простору. Протягом 2004-2014 років стратегія набула рис «демократичного наставництва» для експорту ліберальних цінностей та підготовки нової еліти, а після подій 2014 року – «стратегічної солідарності», де співробітництво у сфері безпеки і оборони поєдналося з потужною моральною підтримкою. Повномасштабна агресія 2022 року зумовила перехід до «дипломатії морального авторитету», яка фокусується на глобальній мобілізації союзників, цифровій адвокації та лідерстві в питаннях повоєнної відбудови України.
Обгрунтовано, що еволюція британської публічної дипломатії в Україні розпочалася з етапу формування «інтелектуальних мостів» у 1991-2004 роках, але згодом трансформувалася у модель «демократичного наставництва», спрямовану на підтримку системних реформ і верховенства права. Гібридна російська агресія у 2014 році зумовала перехід до стретгії «розумної сили», яка інтегрувала культурні інструменти з допомогою у сфері оборони та стратегічними комунікаціями для протидії поширенню дезінформації. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Велика Британія перейшля до режиму «мобілізаційної дипломатії», утвердившись у ролі глобального лідера коаліційної підтримки та ключового гаранта української безпекової стійкості.
Проаналізовано, що публічна дипломатія Австралії в Україні залишається найменш розвиненою серед досліджуваних країн. Основні причини цього криються як у географічній віддаленості, так і в історичних чинниках. Відносини в рамках публічної дипломатії між Австралією та Україною почали формуватися лише у 1980-х роках, а на офіційному рівні закріпилися після проголошення незалежності України. Стратегія публічної дипломатії на цьому етапі характеризувалася як «етика емпатії» і реалізовувалася за допомогою інструментів культурної співпраці через діаспору. З 2004 по 2014 роки публічна дипломатія Австралії в Україні визначається як «дипломатія доброго врядування», спрямована на підтримку демократичних інститутів та соціального капіталу. Початок російської агресії і трагедія рейсу МН17 у 2014 році стали переломними моментами, що перевели австралійську стратегію у безпеково-правову площину та утвердили державу як активного захисника міжнародного права. Сучасний етап (після 2022 р.) позначений становленням моделі «емпатичної дипломатії», в межах якої військова допомога та цифрова адвокація трансформувалися у дієвий стратегічний ресурс глобальної мобілізації та солідарності з Україною.
Обґрунтовано, що стосовно реалізації публічної дипломатії України у Великій Британії, слід констатувати її фрагментарний характер. Активізація діяльності в цій сфері зазвичай обумовлена конкретними суспільно-політичними викликами. Загалом, потенціал Великої Британії у сфері публічної дипломатії на території України значно переважає можливості української дипломатії у самій Великій Британії. Яскравим прикладом цього є діяльність Британської Ради, яка забезпечує поширення інформації про англійську мову, британську культуру, систему освіти та сучасне суспільне життя. Українська публічна дипломатія, попри обмежені ресурси, спрямована на формування позитивного іміджу України як надійного партнера, відкритого до міжнародного співробітництва в різних сферах.
Проаналізовано, що публічна дипломатія Австралії в Україні залишається найменш розвиненою серед досліджуваних країн. Основні причини цього криються як у географічній віддаленості, так і в історичних чинниках. Відносини в рамках публічної дипломатії між Україною та Австралією почали формуватися лише у 1980-х роках, а на офіційному рівні закріпилися після проголошення незалежності України. Водночас, українська публічна дипломатія в Австралії виявляється більш ефективною, що пояснюється присутністю української діаспори, яка, хоча й менш чисельна, ніж у Канаді, однак продовжує відігравати роль у формуванні позитивного образу України в австралійському суспільстві.
Таким чином, публічна дипломатія як інструмент реалізації зовнішньої політики відіграє ключову роль у розбудові міжнародного іміджу держав, сприяючи формуванню стабільного діалогу, просуванню національних інтересів та цінностей. Досвід Великої Британії, Канади, Австралії та України засвідчує різний рівень інституціалізації, послідовності та ефективності у реалізації цього напряму, що зумовлює доцільність подальшого порівняльного аналізу в контексті глобалізаційних викликів і трансформацій міжнародного порядку.
Ключові слова: публічна дипломатія, м’яка сила, зовнішня політика, імідж держави, Канада, Велика Британія, Австралія, культура, цифровізація, освітня співпраця, наукова співпраця, агресія, війна, Україна, Європа.