ПОЗИЦІЯ КАНАДСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО ЯРОСЛАВА РУДНИЦЬКОГО У ВИРІШЕННІ МОВНОГО КОНФЛІКТУ В ІММІГРАЦІЇ

Solonska, N., Borysovych, G. (2021). POSITION OF THE UKRAINIAN-CANADIAN SCIENTIST JAROSLAV RUDNYTSKYJ IN THE SETTELMENT OF THE LANGUAGE CONFLICT OF IMMIGRANTS. Almanac of Ukrainian Studies(28), 101–107. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.28.16

У статті проаналізовано одну з проблем відносин особистості, що належить до етнічної меншості, до імміграційної спільноти, й англо- та франкомовної більшості країни нового проживання переселенців. Висвітлено проблему збереження національної ідентичності українців канадської діаспори через призму наполегливих, послідовних і толерантних кроків, здійснених відомим канадсько-українським мовознавцем, фольклористом, славістом, бібліотекознавцем, організатором науки, педагогом, громадським діячем, професором Я. Рудницьким у протистоянні мовній асиміляції власного народу; принциповість ученого у розв`язанні лінгвістичного конфлікту, що дало позитивне вирішення для обох сторін – Канади та української діаспори. Відбито вагомість громадянської позиції й значні потенційні можливості впливу на офіційні кола країни, урядові комісії, комітети, міжнародні організації та суспільну думку авторитетної в суспільстві та наукових колах людини розумової праці, яка, залучаючи історично обґрунтовані докази, доводить об`єктивність власної точки зору і в такий спосіб захищає національне достоїнство свого народу, його давню та багату культуру й відстоює свої моральні принципи і переконання. Здійснено бібліографічний огляд мовознавчих праць Я. Рудницького, де ним на підставі історично виважених фактів, історико-політологічного, мовного аналізу досліджено сутність мовної асиміляції, що дорівнює знищенню національної окремішності. Показано, що лексикографічні роботи, висновки з них дали вченому підґрунтя перемогти в боротьбі за Конституційне визнання української мови в Канаді, чим було підтримано політику офіційних мов і багатокультурності в країні. Підкреслено, що наукові висновки дали можливість ученому узагальнити та підсумувати дослідження і стало підставою для введення у широкий суспільний обіг місткої дефініції – лінгвоцид (мововбивство), яка нині повсюдно застосовується в наукових працях.