Душпастирська опіка, капеланство, гуманітарна діяльність: відмінності ідейних засад турботи про душі вояків

Цюрупа, М., & Андрющенко, О. (2025). Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. Українознавчий альманах, (37), 165–169. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.23

Стаття присвячена дослідженню ідейно-доктринальних відмінностей між трьома основними формами духовно-психологічної підтримки військовослужбовців в умовах сучасної війни: душпастирською опікою (традиційне служіння Церков), військовим капеланством (державна інституція) та гуманітарною діяльністю (світські рухи). Автори виходять із тези про зростаючу потребу захисту людської душі, попри домінування високотехнологічних систем («дрони», роботизовані комплекси) на полі бою. Війна розглядається як руйнування тілесної організації та виснаження духу. Наводиться думка американських фахівців: «Вояк є збалансованою особистістю, коли у нього є фізичне здоров'я, психічна стійкість та віра в Бога». Якщо медики та психологи опікуються першими двома якостями, то священнослужителі мають право і обов'язок рятувати душі. Особлива увага приділяється інституту військового капеланства в Україні після ухвалення відповідного Закону, наголошуючи на його важливості, але й критикуючи бюрократичні елементи, що призвели до кадрового дефіциту та зростання кількості випадків самовільного залишення військової частини. Ключова доктринальна відмінність сформульована так: мета гуманітарних інститутів – «віднайти і зберегти людяне в людині», тоді як мета релігійних структур – «не дати притушити іскру Божу в душі людини». Автор стверджує, що для формування виховного потенціалу та підтримки незламності духу необхідно звернення до Абсолютів. Зрештою, капеланство розглядається як вищий, організований рівень процесу задоволення гострої релігійної потреби вояків, життєво необхідної для збереження «органічної особистості» бійця та досягнення синергії зусиль для перемоги. Стаття містить аналіз історичного досвіду (Запорізька Січ, США, Велика Британія) та філософських поглядів на гуманізм (Пола Курца, А. Камю, Ж. Дерріди), що дозволяє глибше зрозуміти ідейні засади духовної опіки в умовах збройного конфлікту.