Комунікативна місія публіцистики і трансформаційні процеси ідентичності в публіцистиці І. Дзюби

Носова, Б. М. (2017). Комунікативна місія публіцистики і трансформаційні процеси ідентичності в публіцистиці І. Дзюби. Актуальні питання масової комунікації, (21), 69–86. https://doi.org/10.17721/2312-5160.2017.21.69-86

Мета дослідження – визначити, як ціннісні мотиви публіцистичних творів І. Дзюби сприяють трансформації української ідентичності у соціальній комунікації. Завдання – розглянути низку публіцистичних праць І. Дзюби. Вони тематично об’єднуються як такі, що висвітлюють багатоаспектні проблеми (культурні, мовні, освітні) трансформації української ідентичності. Методи. Для з’ясування, яким чином поставала комунікативна місія публіцистики, дослідження здійснювалося за допомогою методу концептуального аналізу. Українське буття у публіцистиці І. Дзюби відтворюється із акцентами на важливих концептах: Україна, незалежність, ідентичність, нація, еліта, культура, геополітика, глобалізація тощо. Сучасне журналістикознавство передбачає дослідження публіцистичного дискурсу як концептуальне прочитання контенту, аналіз зв’язків між різними концептами. Дослідження здійснювалося не лише методом концептуального аналізу. Розглядаючи публіцистику І. Дзюби зі світоглядної позиції застосовувався метод герменевтики. Трансформаційні процеси української національної ідентичності вивчалися на прикладах публіцистичного дискурсу про розвиток, захист і вживання мови титульної нації. Інтерпретація публіцистики І. Дзюби неможлива без передачі її суспільного резонансу, що форматується у відгуках інтелектуалів, опублікованих у ЗМІ з нагоди зустрічі читачів із письменником, відзначення його ювілею. Для аналізу комунікативної місії публіцистики І. Дзюби також використовувалися загальнотеоретичні методи – діалектики, синергетики. Діалектичний метод використовувався при дослідженні того, як інтерпретує І. Дзюба російський націоналізм, українофобію. Принципи синергетики застосовувалися впродовж аналізу комунікативної місії публіцистики. Результати і висновки ґрунтуються на доведенні висунутої гіпотези про те, що ціннісні мотиви, представлені у праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та збірнику статей і виступів «Нагнітання мороку» (попри те, що між ними часовий простір у понад сорок років) майже збігаються. Це – захист української мови, право українців на повноцінний розвиток національної культури, освіти, патріотичне ставлення до рідної землі, згодом – незалежної Української держави. Відмінності полягають у тому, що «Інтернаціоналізм чи русифікація?» була написана у вересні – грудні 1965 р. у Радянському Союзі, і авторові довелося відстоювати українські позиції в рамках тоталітарного режиму і комуністичної ідеології. Дослідження відкриває шлях для подальшого вивчення комунікативної місії публіцистики.