Використання ГІС для оцінки просторового розподілу мінімального стоку води річок басейну Тиси в межах України

Почаєвець О. О., Ободовський О. Г. Використання ГІС для оцінки просторового розподілу мінімального стоку води річок басейну Тиси в межах України. Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 3 (95). С. 18–25.

В статті проведено аналіз існуючих карт модулів мінімального стоку для річок басейну Тиси в межах України. Проаналізовано зміну величини мінімальних витрат води за два розрахункових період – від початку спостережень до 1975 року, коли були створені попередні карти мінімального стоку. Другий період охоплював дані з 1976 до 2015 року, які використовувалися для побудови сучасних карт. Було встановлено, що середнє багаторічне значення мінімальних витрат води змінились в діапазонах від 4,5% до 42% для літньо-осінньої межені. Для майже всієї території басейну мінімальні 30-тидобові витрати води збільшились. Лише для водозборів р. Голятинки, р. Пилипця та р. Ріки (г/п Верхній Бистрий) відбулось зменшення мінімальної витрати води. Щодо зимової межені, то тут мінімальні витрати води змінились в межах 1-29%. В зимовий період вже на третині гідрологічних постів, розташованих в межах західного району, спостерігається зменшення мінімальної витрати води. Отже, в більшості випадків має місце зменшення мінімальних витрат для літньо-осінньої та зимової меженей за вказаний період. Наведено алгоритм використання ГІС для побудови ізолінійних карт модуля мінімального стоку. Для цього були використані тематичні шари гідрологічних постів з інформацією про мінімальні витрати води, шар метеостанцій з величинами опадів для врахування зволоження території, шар гідрографічної мережі, шар контурів басейнів та дані SRTM для подальших визначень центрів водозборів в межах гідрологічних постів. Були створені карти модулів мінімального стоку 80% забезпеченості мінімальних витрат води за 30 діб та проведена оцінка достовірності їх побудови. Отримано тісний зв’язок між фактичними та розрахованими значеннями модуля стоку води, коефіцієнт кореляції склав r = 0,98 для літньо-осінньої та 0,97 для зимової межені. Враховуючи попередні дослідження, авторами було встановлено, що для гірських території доцільно за розрахункову величину мінімального стоку доцільно брати значення мінімальної витрати за 7 діб. Для цих величин також були побудовані сучасні карти модуля мінімального стоку води 80% забезпеченості для літньо-осінньої та зимової межені. Отримані залежності засвідчують тісний зв’язок між розрахованими за картою модулями мінімального стоку води за 7 діб та фактичними модулями мінімального стоку води за 7 діб, який виражається коефіцієнтами детермінації R2 = 0,93 та 0,94 для зимової і літньо- осінньої межені відповідно. Таким чином, отримані карти дають можливість визначати актуальні величини мінімального стоку гірських річок з відсутніми даними гідрометричних спостережень.