Київська філософська школа і духовне самовизначення її засновників: на світоглядному перетині атеїзму та віри

Vdovychenko, H. (2021). Kyiv philosophical school and spiritual self-determination of its founders: at the worldview intersection of atheism and faith. SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 2(18), 46–52. https://doi.org/10.17721/sophia.2021.18.10

Вивчено досвід духовного самовизначення творців Київської філософської школи як інноваційного гуманітарного проєкту директорів Інституту філософії ім. Г. Сковороди АН УРСР П. Копніна (1962–1968) і В. Шинкарука (1968–2001). Постала ще за епохи хрущовської "відлиги" завдяки генерації українських філософів-шістдесятників, вона була однією з найперших академічних мікромоделейпрообразів відкритого суспільства в УРСР постсталінського часу. Її відомі засновники стали свідками значних і доволі суперечливихзмін у вітчизняному і світовому церковно-релігійному житті, передусім антирелігійної кампанії в СРСР 50–60-х рр. ХХ ст. та ренесансуцерковно-релігійного життя в Україні в переддень і на початку її незалежності. Завдяки проєктам Т. Чайки та Студентського товариства усної історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка з усної історії філософії, впродовж двохминулих десятиріч були отримані підсумкові автобіографічні відтворення академіків НАН України С. Кримського, М. Поповича,В. Горського та групи їх колег, – засновників і знаних діячів, як і вони, Київської філософської школи, зокрема П. Йолона, М. Кашуби іЯ. Стратій. Доповнені не менш цікавими мемуарами їх колег по школі, насамперед В. Лісового, вони спільно унаочнили широкий спектрневідомих свідчень про духовні пошуки цих творців Київської філософської школи як, фактично, центра інституціоналізації української національної філософської традиції в 60–80-х рр. ХХ ст