Гідрографія та водні ресурси Словаччини

Хільчевський, В.К. (2025). Гідрографія та водні ресурси Словаччини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 1(75), 6-19. https://doi.org/10.17721/2306-5680.2025.1.1

Стаття присвячена дослідженню гідрографії та водних ресурсів Словаччини, країни яка не омивається морем. Головний європейський вододіл ділить територію країни на дві частини: 96 % належить до басейну Чорного моря, а 4 % – до Балтійського моря. Довжина річкової мережі країни – 44 943 км, її густота – від 0,25 км/км2 до 1,8 км/км2. Дунай є найбільшою транзитною річкою, Ваг – найбільша річка, яка повністю знаходиться на території країни. Згідно з гідрографічним районуванням, виконаним за вимогами Водної рамкової директиви ЄС, виділяється 2 райони річкових басейнів (РРБ) – Дунаю та Вісли. РРБ Дунаю поділяється на 9 суббасейнів. Середньорічний обсяг загальних відновних водних ресурсів Словаччини становить 50,1 км3/рік, з яких 25 % є внутрішніми водними ресурсами (12,6 км3/рік), а 75 % – зовнішніми водними ресурсами (37,5 км3/рік). Показник загальних водних ресурсів на 1 людину – 9196 м3/рік, внутрішніх водних ресурсів на 1 людину – 2299 м3/рік. Протягом 1995-2021 рр. відбулося значне скорочення використання водних ресурсів у країні. Так, загальний забір поверхневих вод скоротився у 3,3 рази – з 781,1 млн м3 (1995 р.) до 240,3 млн м3 (2021 р.). Скорочення водокористування за галузями відбулося наступним чином: у сільському господарстві – в 4,5 рази; у промисловості – в 3,7 рази; у комунальному водопостачанні – в 1,4 рази. Структура водокористування у 2021 р.: промисловість – 74,7 %; комунальне водопостачання – 19,9 %; сільське господарство – 5,4 %. В країні діє сучасна інституційна структура управління водними ресурсами.