АНДРОЦЕНТРИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА СЛОВНИКАХ: ПОЧАТОК ХХ СТ. І СУЧАСНІСТЬ

Томіленко Л. М. Андроцентризм в українській мові та словниках: початок ХХ ст. і сучасність. Studia Linguistica, 2023, Вип. 22, С. 116-125.

У статті на матеріалі трьох відомих російсько-українських словників початку ХХ ст. розглянуто особливості подання лексики на позначення осіб, зокрема у формі чоловічого роду. Цілісний аналіз різних груп лексики в обраних словниках можемо виконати завдяки створеним на основі паперових джерел цифрових лексикографічних систем та іменникової бази даних, що мають широкі пошукові можливості. Проведене дослідження демонструє наявність у перекладних джерелах початку ХХ ст. значної кількості одиниць на позначення осіб. Переважну частину їх становлять іменники у формі чоловічого роду. Найширшою серед усіх груп виявилася лексико-семантична група на позначення осіб за видом діяльності, професією, фахом, посадою і т. ін. У цій групі зафіксовано іменники обох родів, хоча кількісно переважають субстантиви чоловічого роду. Послідовно без фемінних відповідників у загальномовних словниках (і попередньої епохи, і сучасних) подано лише професійні найменування, що є запозиченими словами зі складниками -лог, -граф, -метр. Тільки у формі чоловічого роду перекладні лексикографічні праці фіксують і назви осіб за військовими посадами, званнями, місцем проходження служби тощо та переважну частину найменувань на позначення релігійно-церковних титулів, санів і т. ін. Подібну ситуацію спостерігаємо й у сучасних джерелах. На відміну від лексикографічної практики, у сучасній українській мові (головно – у ЗМІ) спостерігаємо значне зростання неофемінітивів, зокрема й з непопулярними раніше афіксами. У перспективі плануємо розглянути лексику, подану в лексикографічних джерелах початку ХХ ст., яка належить до інших лексико-семантичних груп, та порівняти її із сучасними відповідниками.