Морфо-функціональна характеристика органів травлення за умов експериментального глутамат-індукованого ожиріння

На сьогодні ожиріння набуває характер епідемії: близько 1,9 млрд. осіб на планеті мають надмірну масу тіла. ВООЗ визнала ожиріння глобальною епідемією і взяла його під свій контроль. Тому пошук нових нетоксичних засобів профілактики розвитку ожиріння є найважливішою задачею сучасної науки. Ожиріння тісно пов'язане з системним запаленням і окисним стресом. В сучасній науковій літературі активно дискутується питання впливу антиоксидантів на жировий обмін та ожиріння. Дослідниками було показано наявність меланіну в вісцеральній жировій тканині. Цей пігмент, як відомо має антиоксидантні та протизапальні властивості.
Метою роботи було вивчення морфо-функціонального стану печінки та підшлункової залози за умов експериментального глутамат-індукованого ожиріння та введення меланіну. Було відтворено модель вісцерального ожиріння, викликаного неонатальним введенням глутамату натрію. Доведено, що ожиріння, спричинене введенням глутамату натрію, асоційоване з розвитком неалкогольної жирової хвороби печінки, що супроводжується активацією запальних шляхів як в клітинах перисинусоїдального простору, так і в гепатоцитах, що підтверджувалося активацією сигнального шляху NF-κB, яке було асоційоване з виразністю лобулярного та перипортального запалення і експресією TNFalpha. В підшлунковій залозі спостерігалася гіперплазія інсулярного апарату, асоційована з макрофагальною інфільтрацією і підвищенням експресії СОХ-2.
Меланін, продуцентом якого є антарктичні мікроорганізми Pseudonadsoniella brunea (раніше Nadsoniella nigra Х-1), запобігає розвитку вісцерального ожиріння, викликаного глутаматом натрію, що підтверджувалося зменшенням індексу маси тіла, індексу Лі та маси вісцеральної жирової тканини. Показано, що введення меланіну трьома двохтижневими курсами призводило до збільшення рівня адипонектину в сироватці крові та зменшення рівня лептину у вісцеральній жировій тканині щурів у порівнянні з групою глутамат натрію. Введення меланіну призводило до зменшення концентрації в сироватці крові щурів прозапальних цитокінів (інтерлейкіну (ІЛ)-1β, ІЛ 12В р40) на тлі збільшення концентрації антизапальних цитокінів (ІЛ-10, ФРП-β). Введення меланіну запобігало порушенню морфогенезу печінки та підшлункової залози у тварин з глутамат-індукованим ожирінням, нівелюючи активацію прозапальних сигнальних шляхів.

Белемець Н. І. Морфо-функціональна характеристика органів травлення за умов експериментального глутамат-індукованого ожиріння : дис. ... канд. біол. наук : 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія / Белемець Наталія Іванівна. - Київ, 2019. - 169 с.