Літературна мова та літературна норма в інтерпретації Івана Франка
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
23 червня 2019 р.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
38
ISSN :
2311-2697
Початкова сторінка :
39
Кінцева сторінка :
51
Цитування :
[APA 7] Злотник-Шагіна, О. (2019). Literary language and literary norm in the interpretation of Ivan Franko. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, (38), 39–51. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.38.39-51
[ДСТУ] Злотник-Шагіна О. Literary language and literary norm in the interpretation of Ivan Franko. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2019. no. 38. P. 39—51. DOI: 10.17721/APULTP.2019.38.39-51 (date of access: 26.07.2026).
У статті розглядається концепція І. Франка щодо розвитку та функціонування української мови та її діалектів. На основі праць автора «Літературна мова та діалекти» та «Говоримо на вовка – скажімо і за вовка» сформовані сучасні погляди на проблему національної та літературної мови. Історико-стилістичний підхід дозволяє комплексно проаналізувати думки Франка щодо ключових мовознавчих понять – літературна мова та літературна норма, а також дотичних до них – діалектна мова, мовне чуття, культура мови та ін. Визначається роль І. Франка в мовних дискусіях кін. ХІХ ст., зокрема дається оцінка та визначається роль діяча у поглядах на актуальні для сучасників мовознавчі проблеми. Зокрема, місце діалектів у системі мови, динаміка мовних процесів кін. ХІХ –поч. ХХ ст., нові тенденції розвитку лексико-фразеологічного фонду української мови, збагачення стилістичного ресурсу української мови, вплив суспільно-політичних процесів на стан і якість української мови тощо. Автором робиться екскурс в життя і творчість І. Франка, передусім у його наукові зв’язки з В. Ягичем, Я. Колларем, М. Грушевським та ін., що дозволило простежити взаємозалежності у проблемах становлення і функціонування літературної мови Сербії та Хорватії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Словенії і Македонії. Розгляд «єдиної української мови» для Франка – ключове питання, що аналізується у працях як наукового, так і публіцистичного характеру. Важливо, що і Франко, і його сучасники-славісти, вбачали в єдності мови ментально-національний характер українців, що ілюстровано епістолярною спадщиною науковця та може стати перспективним для подальшого аналізу актуальних проблем української мови.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
488.47 KB
Контрольна сума :
(MD5):0e7033dd65b75146c1ea2e48f037072f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International