ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ТРАДИЦІЇ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ І ЗАГРОЗ

Sorochuk, L. (2021). FUNCTIONING OF UKRAINIAN ETHNOCULTURAL TRADITION IN THE CONDITIONS OF MODERN CHALLENGES AND THREATS. Almanac of Ukrainian Studies(29), 164–170. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.22

Досліджується проблема функціонування української етнокультурної традиції в контексті сучасних викликів і загроз. Акцентується увага на необхідності збереження національних культурних надбань українців й ролі культурно-духовних пріоритетів, які формують повноцінне соціокультурне середовище та ціннісні орієнтири молодого покоління. Розглядаються особливості творення культурного простору в Україні та форми побутування українського фольклору в соціокультурному середовищі, враховуючи виклики і загрози сучасного світу. Обґрунтовується) сутність народних традицій і звичаїв, як сфери культурних і духовних надбань, що впливають на комунікативну організацію людей із визначеними життєвими цінностями. Розглядається сутність українського етнокультурного простору як об‘єкту українознавчих досліджень. Доведено, що етнокультура – важливий фактор єдності нації та показник етнічної й національної самобутності серед інших народів, а також є одним із чинників відродження і збереження національної пам‘яті. Зауважимо, що значну роль у наповненості національної пам‘яті відіграють такі категорії: етнічна приналежність, ментальність, національні традиції, звичаї, культурні та світоглядні складові. Народна традиційна культура становить і соціокультурний сегмент національної пам‘яті, що потенційно допомагає консолідації українського соціуму. Розкрито питання про те, що українська культура впродовж тривалого часу нівелювалась, зазнавала цензурних заборон, ідеологічного тиску та знищення, особливо в радянський період, але попри труднощі настав час національно-культурного відродження етнокультурних надбань українців, що є пріоритетами збереження української ідентичності й утвердження незалежності української нації у світі. Доведено, що етнокультура висвітлює невичерпний й багатогранний талант українців, які є носіями народної творчості. Тому, реагуючи на сучасні виклики й загрози, зміни в суспільному та політичному житті країни, серед людей творяться нові жанри фольклору, нові види народного мистецтва (молодіжна субкультура; графіті; політичні анекдоти, як жанр сміхової культури й ін.), які побутують у сучасному інформаційно-культурному просторі, висміюючи й осуджуючи конфліктні ситуації та негативні явища у соціумі. З‘являються і нові засоби передачі фольклорної традиції, наприклад чати та відео у соціальних мережах. Українська нація модернізується, активно творить свій культурний простір незважаючи на пропаганду «русского мира», попри економічні негаразди, військовий конфлікт на сході нашої держави. Підкреслюється роль етнокультури українців, як складової національної культури, яка має великий потенціал в утвердженні України у світовому культурному просторі, є потужним чинником деконфліктизації в українському суспільстві та консолідуючим фактором політичної єдності українців, особливо в сучасних умовах гібридної війни.