Кар’єрні орієнтації іноземних студентів в умовах трансформації ринку праці

Ден Сюйтун. Кар’єрні орієнтації іноземних студентів в умовах трансформації ринку праці : дис. ... доктора філософії : 231 Соціальна робота. Київ, 2025. 192 с.

Ден Сюйтун Кар’єрні орієнтації іноземних студентів в умовах трансформації ринку праці. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано вирішення наукової проблеми кар’єрних орієнтацій як важливої складової соціального становлення особистості. Особливу увагу приділено ролі соціальної роботи як чинника підтримки процесу професійного самовизначення молоді, зокрема в умовах соціальної вразливості, кризових обставин або обмежених ресурсів. Запропоновано науково обґрунтовану модель формування кар’єрних орієнтацій, що інтегрує індивідуально-психологічний, соціально- педагогічний, контекстуальний та травмо-інформований підходи до підтримки особистості у її професійному та життєвому виборі.
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено об’єкт, предмет, методологічні засади, мету та завдання дослідження; відзначено наукову новизну, практичну значущість дослідження, наведено дані щодо апробації отриманих результатів, а також описано структуру дисертації, виходячи з послідовності розв’язання поставлених завдань.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення кар’єрних орієнтацій молоді в контексті змін на ринку праці» розглядаються теоретичні підходи до розуміння поняття «кар’єрні орієнтації», їх структура, функції та вплив на соціальне становлення особистості; аналізуються ключові фактори, що зумовлюють трансформацію професійних установок молоді в умовах сучасного ринку праці, включаючи глобалізаційні процеси, цифровізацію, нестабільність зайнятості та соціально-економічні виклики.
Особлива увага приділяється ролі соціальних інститутів - освіти, сім’ї, а також життєвого досвіду у формуванні кар’єрних орієнтацій. Обґрунтовується необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження цієї проблематики (з позицій філософії, соціології, психології, педагогіки), вказується на багатомірність досліджуваного явища та специфіку сучасних досліджень кар’єрних орієнтацій у соціальній роботі.
Огляд наукових досліджень показує, що часто предметом дослідження є кар’єра, як соціально-психологічне явище, що відображає динаміку професійного розвитку особистості, її прагнення до самореалізації, досягнення соціального статусу, економічної стабільності та соціального визнання. Кар’єра розглядається не лише як послідовність професійних ролей або етапів зайнятості, а як багатовимірний процес, який включає мотиваційні, ціннісні, культурні, гендерні та контекстуальні аспекти. У сучасних підходах акцент зміщується з лінійної моделі кар’єрного зростання на гнучкі, індивідуалізовані траєкторії, що особливо актуально в умовах нестабільного ринку праці.
Теоретичний аналіз поняття «кар’єрні орієнтації іноземних студентів» показує, що це поняття відображає систему індивідуальних цінностей, мотивів, очікувань і уявлень щодо професійного майбутнього, яка формується під впливом як особистісних чинників (інтереси, здібності, рівень адаптації), так і соціокультурного контексту країни перебування. Кар’єрні орієнтації іноземних студентів значною мірою залежать від особливостей інтеграції в нове освітнє середовище, рівня міжкультурної комунікації, доступу до ринку праці, міграційного статусу, а також від підтримки з боку освітніх і соціальних інституцій.
Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ринку праці, які зазнали суттєвих змін під впливом російсько-української війни. Визначено трансформацію структури зайнятості, зростання ролі соціально-орієнтованих професій (у тому числі фахівців соціальної сфери), а також посилення потреби у спеціалістах, залучених до процесів відновлення критичної інфраструктури та реабілітації населення.
Акцентовано увагу на значенні людського капіталу як ключового ресурсу повоєнної відбудови держави. Обґрунтовано необхідність розроблення стратегій збереження, відновлення та розвитку трудового потенціалу, формування гнучких моделей зайнятості й професійної перекваліфікації в умовах післявоєнного відновлення.
Визначено, що у процесі соціального та професійного становлення важливу роль відіграє наявність інституційної підтримки - зокрема, соціальної роботи, як інструменту адаптації, профорієнтації та розвитку кар’єрного потенціалу іноземних здобувачів освіти. Огляд досліджень показує, що з початком повномасштабної війни в Україні іноземні студенти зазнали суттєвих труднощів, пов’язаних із порушенням освітнього процесу, вимушеною евакуацією, втратою соціальних зв’язків, підвищеним рівнем тривожності та невизначеністю щодо подальших академічних і кар’єрних перспектив. Серед ключових викликів також відзначаються проблеми правового статусу, обмежений доступ до освітніх і соціальних послуг, мовні та культурні бар’єри, а також зниження мотивації до продовження навчання в країні, що перебуває у стані війни.
Ці обставини значно вплинули на трансформацію кар’єрних орієнтацій іноземних студентів, зумовивши переоцінку життєвих цілей, зміну пріоритетів і пошук альтернативних можливостей для самореалізації в інших країнах або сферах діяльності. Натомість, виявлено, що сучасне студентство характеризується високим рівнем домагань, соціальною активністю, прагматичними установками на успішну побудову кар’єри, здатністю до подолання труднощів у досягненні освітніх цілей.
Запропоновано теоретичну модель кар’єрних орієнтацій іноземних студентів, як динамічну систему ціннісно-смислових утворень, які відображають ставлення особистості до себе як суб’єкта професійної діяльності, здатного до самореалізації, планування та прийняття рішень у контексті професійного майбутнього. Ці утворення формуються під впливом соціально-економічних (стан ринку праці, доступ до ресурсів, умови працевлаштування) та соціально- демографічних факторів (вік, стать, національність, рівень інтеграції, культурні особливості, соціальний статус).
Кар’єрні орієнтації є не лише продуктом індивідуального розвитку, а й результатом взаємодії особистості з освітнім середовищем, соціальними інституціями та глобальними викликами, такими як війна, міграція, цифровізація або нестабільність соціально-економічної ситуації. У випадку іноземних студентів особливої актуальності набувають аспекти адаптації до нової культурної та професійної реальності, а також доступ до якісної інформаційно-консультативної підтримки в освітньому й соціальному середовищі приймаючої країни.
На основі теоретичної моделі було побудовано емпіричну модель дослідження кар’єрних орієнтацій іноземних студентів в освітньому середовищі університету та розроблено дизайн дослідження.
У другому розділі «Емпіричне дослідження кар’єрних орієнтацій іноземних студентів» представлено опис етапів та методичних засад емпіричного дослідження кар’єрних орієнтацій іноземних студентів. Подано опис програми дослідження та обґрунтування підбору інструментів для дослідження особливостей кар’єрних орієнтацій іноземних студентів, серед яких: напівструктуроване інтерв’ю, психодіагностична методика «Якорі кар’єри» Е.Шейна, шкала «Соціальна самоефективність» розробленого авторського опитувальника «Індекс психосоціального благополуччя іноземного студента в освітньому середовищі», який пройшов процедуру валідизації. Дослідження проводилось на вибірці іноземних і українських студентів, що дозволило здійснити порівняльний аналіз особливостей формування кар’єрних орієнтацій у представників різних соціокультурних середовищ. Такий підхід дав змогу виявити як спільні тенденції (орієнтація на самореалізацію, значущість ментального здоров’я, прагнення до професійної мобільності), так і відмінності, зумовлені культурними установками, очікуваннями щодо ринку праці, рівнем адаптації, а також соціальними та економічними обставинами перебування в Україні.
Дослідження ґрунтується на основних цінностях та етичних принципах соціальної роботи, якими є: повага, такт, визнання гідності та приватності людини, конфіденційність та належна інформованість про хід і результати дослідження.
Було виявлено, що іноземні студенти виявляють усвідомлене і реалістичне ставлення до ринку праці, характеризуючи його як «середовище високої конкуренції», «простір швидких трансформацій» і «непередбачуваних професійних змін». Серед основних труднощів, які студенти прогнозують у процесі працевлаштування, найчастіше називаються: невідповідність здобутих компетентностей вимогам роботодавця, мовний бар’єр, легалізація перебування, складність професійної інтеграції в локальний ринок праці. Іноземні студенти демонструють високу адаптивність, орієнтацію на набуття гнучких навичок (soft skills), пошук альтернативних професійних шляхів, включаючи дистанційну зайнятість, самозайнятість або міжнародну мобільність. Здобуття вищої освіти в українських закладах вищої освіти асоціюється не лише з академічною підготовкою, але й з формуванням міжкультурної компетентності, здатності до комунікації в полікультурному середовищі, а також з володінням кількома мовами (англійською, українською), що розширює горизонти професійної мобільності.
Освітній досвід, отриманий в Україні, розглядається багатьма іноземними здобувачами освіти як цінний капітал для подальшої професійної реалізації, як у країнах походження, так і в міжнародному контексті. Зокрема, студенти із КНР здебільшого демонструють прагматичний підхід до побудови власної кар’єрної траєкторії, керуючись чіткими уявленнями про вимоги сучасного ринку праці. Вони характеризуються високою мотивацією до професійного розвитку, готовністю до конкуренції, постійного самовдосконалення та розширення власних компетентностей, зокрема у сфері цифрових технологій, інформаційної грамотності та мовної підготовки.
Важливим аспектом кар’єрного самовизначення у іноземних студентів є досягнення балансу між кар’єрними можливостями, фінансовою стабільністю та психологічним комфортом у робочому середовищі. Особливе місце у системі цінностей посідає усвідомлення ролі ментального здоров’я як необхідної умови ефективної професійної діяльності та успішного просування кар’єрними сходами. Серед якостей, які детермінують процес ефективного розвитку кар’єрних орієнтацій іноземні студенти виділяють: цілеспрямованість, рішучість, стресостійкість, відповідальність, комунікабельність, здатність до партнерської взаємодії та роботи в команді, ініціативність, наполегливість, а також висока внутрішня мотивація, що проявляється у «любові до своєї справи».
Емпірично виявлені особливості кар’єрних орієнтацій іноземних студентів дозволили глибше зрозуміти мотиваційні установки, професійні очікування та адаптаційні стратегії в умовах навчання за кордоном. Це, у свою чергу, створює підґрунтя для розробки цілеспрямованих програм підтримки, які враховують соціокультурні відмінності, сприяють ефективній професійній орієнтації, розвитку кар’єрного потенціалу та інтеграції іноземних здобувачів освіти в академічне й професійне середовище країни перебування.
Здобуті результати можуть бути використані у практиці соціальної роботи, університетського кар’єрного консультування, профорієнтаційної діяльності, а також при формуванні інституційної політики щодо супроводу іноземних студентів.
У третьому розділі «Розробка моделі кар’єрного супроводу іноземних студентів в освітньому середовищі університету» було проаналізовано та узагальнено форми та методи кар’єрного супроводу іноземних студентів в освітньому середовищі університету. Було виявлено, що сучасні Центри кар’єри в університетах, є достатньо поширеною і актуалізованою практикою підтримки кар’єрного розвитку студентів, водночас, нагальною потребою є розвиток цифрових інструментів Центрів кар’єри, посилення їхньої інтеграції в освітній процес, розширення партнерських зв’язків та уніфікації стандартів надання кар’єрних послуг у закладах вищої освіти України.
Розробка та апробація програми структурованої підтримки кар’єрних орієнтацій іноземних студентів підтвердила її ефективність як засобу підвищення рівня професійної самосвідомості, мотиваційної готовності до працевлаштування та адаптації до особливостей українського ринку праці. Програма може бути запропонована як практичний інструмент підтримки іноземних здобувачів освіти у процесі формування усвідомленої, гнучкої та реалістичної кар’єрної траєкторії, з урахуванням міжкультурного контексту й особистісних потреб.
Подальші кроки досягнення сталого ефекту мають бути зосереджені на інституціалізації подібних заходів у межах діяльності університетських центрів розвитку кар’єри, служб підтримки студентів або підрозділів соціально- психологічного супроводу. Це сприятиме не лише професійній інтеграції іноземних студентів, але й розвитку міжнародного освітнього середовища, підвищенню іміджу українських університетів та зростанню їхньої конкурентоспроможності у глобальному освітньому просторі.
Розроблена теоретико-динамічна модель розвитку професійних орієнтацій іноземного студента в університетському середовищі відображає процесуальний характер розвитку професійних орієнтацій в контексті професійної соціалізації. Модель складається із 4 структурних елементів, які репрезентують складові процесу формування кар’єрних орієнтацій: вхідні параметри (визначають початкову позицію іноземного студента у процесі формування його кар’єрної орієнтації); підходи (визначають методологічні засади розвитку здійснення соціальних інтервенцій в середовищі університетської освіти), механізми (системно організовані процеси, інструменти й умови, що забезпечують цілеспрямоване формування кар’єрної суб’єктності, активності та усвідомленого професійного вибору іноземного студента), результати (репрезентують індикатори ефективності формування кар’єрних орієнтацій, які фіксують якісні зміни в особистісній та професійній сфері іноземного студента).
Реалізація цієї моделі може сприяти ефективному формуванню кар’єрної ідентичності іноземних студентів, їх успішній інтеграції у локальний ринок праці та забезпеченню соціально-професійної мобільності у глобалізованому світі. Вона акцентує важливість активної ролі університету як посередника між студентом і роботодавцем, а також простору для професійного самовизначення та розвитку особистісного потенціалу.