РОСІЙСЬКА МАТРИЦЯ Й АЛГОРИТМИ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ (Рецензія на книгу: Агеєва Віра. За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини: 2-е видання, випр. Київ: Віхола, 2023. 360 с.)

HRABOVSKY, S. (2023). RUSSIAN MATRIX AND ALGORITHMS OF DECOLONIZATION (A review of the book: Ageyeva Vira Behind the scenes of the empire. Essays on Ukrainian-Russian cultural relations: 2nd edition, reprinted. Kyiv: Vikhola, 2023. 360 p.). Almanac of Ukrainian Studies(32), 59–65. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.32.9

Рецензія присвячена новій книзі професорки Віри Агеєвої, в якій вона досліджує українсько-російські взаємини переважно двох минулих століть під антиколоніальним оглядом. Справа в тому, що у світові славістиці про ці взаємини дуже багато написано в контексті відверто чи приховано артикульованих російських інтересів і пріоритетів. Російська імперія, як звалася від народження ця держава, постійно облагороджувала свою історію чужими звитягами та здобутками, натомість позбавляючи українців здійсненого ними. Віра Агеєва через призму культурного процесу описує та досліджує український спротив Російській імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яті. У зазначені століття головною речницею антиколоніального дискурсу була українська література. Авторка книги простежує динаміку цього дискурсу, який вона веде від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків до епохи модернізму, а далі – кількох спроб постання держави. Українська культура і зокрема література у ці періоди пропонувала різні моделі ідентичності, так чи інакше, більш чи менш успішно підважуючи російську імперську матрицю й утверджуючи власну культурну самодостатність. Разом із тим, як переконливо довела Віра Агеєва, гуманізм російської літератури, про який стільки говорять на кафедрах славістики західних університетів, за рідкісними винятками вичерпувався (і вичерпується нині) на українському питанні.