Деформація сприйняття минулого в росії як умова війни з Україною
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(23)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
87
Кінцева сторінка :
91
Цитування :
[APA 7] Міненко, А. (2024). Деформація сприйняття минулого в росії як умова війни з Україною. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (1(23)), 87–91. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.17
[ДСТУ] Міненко А. Деформація сприйняття минулого в росії як умова війни з Україною. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2024. № 1(23). С. 87—91. DOI: 10.17721/sophia.2024.23.17 (дата звернення: 25.07.2026).
В с т у п . Наголошено, що однією з провідних причин війни Росії з Україною є деформація механізмів сприйняття минулого, соціальної пам'яті. Російська меморіальна парадигма побудована на постійному нагадуванні травм, завданих різними війнами, зокрема Другою світовою війною. Акцентовано, що меморіальний дискурс Росії зображує тільки ті події, які допомагають формувати монументальну історію, тому було поставлено завдання з'ясувати її особливості. Це поняття було введено та розвинуто відомим німецьким філософом Фрідріхом Ніцше. У другій частиніі циклу "Невчасні міркування" –"Про користь та шкоду історії для життя" філософ розглядає проблему пам'яті. Важливим є розуміння того, як відбувається передавання російського монументального метанаративу в суспільствах. Американський соціолог Пол Коннертон детально виклав особливості процесу передавання метанаративу в суспільствах. У праці "Як суспільства пам'ятають" він виокремлює засоби передавання соціальної пам'яті.
М е т о д и . Вжито загальнонаукові методи аналізу зазначених вище джерел. Застосовано французьку феноменологічну методологію для надання концептуального зв'язку поняттям "пам'ять – звичка" та "монументальна історія", що дозволило виявити деформації у російській парадигмі сприйняття минулого.
Р е з у л ь т а т и . Доведено, що Російську Федерацію до війни спонукає деформоване травмами сприйняття минулого, про що зазначали Фрідріх Ніцше та Пол Коннертон. Цю деформацію було спричинено відсутністю пластичної сили пам'ятання, неможливістю критично переосмислювати власну меморіальну парадигму, взаємодіяти з меморіальними парадигмами іншої людини. Також Фрідріх Ніцше зазначав про важливість балансу трьох видів історії: монументального, антикварного та критичного. Розкрито, що в Росії цей баланс порушено, монументальна історія домінує над іншими видами і заохочує до воєн. Завдяки аналізу та синтезу ідей Ніцше та Коннертона було з'ясовано, що монументальна історія передається через пам'ять-звичку за допомогою церемоній вшанування пам'яті та тілесних практик.
В и с н о в к и . Доведено, що спосіб сприйняття минулого відіграє дуже важливу роль у функціонуванні суспільства та впливає на його політику. Аргументовано, що важливим засобом до подолання залежності від монументального минулого є пластична сила пам'яті.
М е т о д и . Вжито загальнонаукові методи аналізу зазначених вище джерел. Застосовано французьку феноменологічну методологію для надання концептуального зв'язку поняттям "пам'ять – звичка" та "монументальна історія", що дозволило виявити деформації у російській парадигмі сприйняття минулого.
Р е з у л ь т а т и . Доведено, що Російську Федерацію до війни спонукає деформоване травмами сприйняття минулого, про що зазначали Фрідріх Ніцше та Пол Коннертон. Цю деформацію було спричинено відсутністю пластичної сили пам'ятання, неможливістю критично переосмислювати власну меморіальну парадигму, взаємодіяти з меморіальними парадигмами іншої людини. Також Фрідріх Ніцше зазначав про важливість балансу трьох видів історії: монументального, антикварного та критичного. Розкрито, що в Росії цей баланс порушено, монументальна історія домінує над іншими видами і заохочує до воєн. Завдяки аналізу та синтезу ідей Ніцше та Коннертона було з'ясовано, що монументальна історія передається через пам'ять-звичку за допомогою церемоній вшанування пам'яті та тілесних практик.
В и с н о в к и . Доведено, що спосіб сприйняття минулого відіграє дуже важливу роль у функціонуванні суспільства та впливає на його політику. Аргументовано, що важливим засобом до подолання залежності від монументального минулого є пластична сила пам'яті.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
375.21 KB
Контрольна сума :
(MD5):e72c79aa4681df9769a059edb6f7bf34
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International