ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПОРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОДЕСЬКОГО СПИСКУ «МАЛОГО ЗБІРНИКА ПОВЧАНЬ» ТЕОДОРА СТУДИТА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 червня 2023 р.
Автор(и) :
СТОЯНОВА, Дарина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
5
ISSN :
2786-5908
Початкова сторінка :
46
Кінцева сторінка :
52
Цитування :
[APA 7] СТОЯНОВА, Д. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПОРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОДЕСЬКОГО СПИСКУ «МАЛОГО ЗБІРНИКА ПОВЧАНЬ» ТЕОДОРА СТУДИТА. Folia Philologica, (5), 46–52. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/5/7
[ДСТУ] СТОЯНОВА Д. ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПОРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОДЕСЬКОГО СПИСКУ «МАЛОГО ЗБІРНИКА ПОВЧАНЬ» ТЕОДОРА СТУДИТА. Folia Philologica. 2023. № 5. С. 46—52. DOI: 10.17721/folia.philologica/2023/5/7 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті розглядаються особливості функціонування майбутнього часу як важливої складової темпоральної системи болгарської мови в епоху болгарського Проторенесансу. Матеріалом дослідження слугував список XVIII ст. «Малого катехізису» візантійського релігійного та суспільного діяча Теодора Студита (759–826 рр.), який входить до складу рукопису № 1/154 з колекції В. І. Григоровича, що зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. У роботі застосовується базовий для дослідження історії мов порівняльно-історичний метод; залучення підходу внутрішньої реконструкції дає змогу встановити внутрішні закономірності розвитку болгарської мови на конкретному часовому етапі. Писемні пам’ятки новоболгарського періоду XVII–XVIII ст. Одеської книгозбірні ще недостатньо описані й потребують ретельного та всебічного вивчення, що детермінує доцільність проведення представленої наукової розвідки. З іншого боку, студіювання рукописів новоболгарської доби допомагає доповнити відомі науці знання про трансформацію форм майбутнього часу, окремі стадії якої залишаються нерозкритими. У роботі проаналізовано зафіксовані в тексті форми майбутнього часу (як прості, так і складені), схарактеризовано їхні структурні, граматичні та функціональні особливості, визначено специфіку вживання форм майбутнього часу в рукописі на основі порівняння з іншими пам’ятками цієї ж епохи. Встановлено, що, всупереч загальній тенденції вживання допоміжного дієслова щетъ, да-конструкцій або скороченого інфінітива як компонентів форм майбутнього часу, в досліджуваному рукописі основними елементами цих форм виступають хотэти та інфінітив; фіксується наявність не властивих болгарській мовній історії сполучень б©д© + інфінітив у функції майбутнього часу; констатується регулярність вживання простих майбутній форм у підрядних реченнях та їх спорадичність у непідрядних (головних складнопідрядних, самостійних); відзначається особливий вплив архаїчної середньоболгарської писемної традиції та церковнослов’янської мови східної редакції на утворення в рукописі форм майбутнього часу.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
663.57 KB
Контрольна сума :
(MD5):50e0cf697929256c10f435ade480e596
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International